Кияни вже давно розмірковують про те, що непогано було б розпочати опалювальний сезон. Але ні: «Київенерго» заявило, що головний постачальник палива — «Нафтогаз Україна» — обмежив подачу газу через заборгованість у 18 мільйонів гривень.
У Департаменті громадських зв’язків «Київенерго» кореспондента «Дня» запевнили в тому, що опалювальний сезон розпочнеться, як і має бути, згідно з законом — коли середньодобова температура повітря протягом трьох днів не перевищить +8 градусів за Цельсієм. «Проблеми з газом у нас давно, адже ми не отримуємо грошей за відпущену теплову енергію. Але «Київенерго» щоразу знаходить вихід — аж до взяття кредитів», — розповідають у департаменті.
Тепло отримають навіть злісні неплатники, всупереч вересневій обіцянці «Київенерго» забезпечувати тепловою енергією боржників лише у разі передоплати енергоносіїв. Утім, минулого тижня десятьом будинкам усе-таки відключили гарячу воду, а ще 20 — зробили попередження. Водночас, за словами юриста Павла Орла, таке відключення є порушенням договору про надання послуг, який укладається комунальними службами з кожним мешканцем і може бути порушений лише у разі невиконання ним своїх зобов’язань. Інакше кажучи, відключити гарячу воду або опалення можна лише конкретному боржнику, а не всьому будинку в цілому. Що, зрозуміло, неможливо.
У «Київенерго» стверджують, що останні відключення є «акцією», а не політикою, і що вони принесли певну користь: більшість мешканців, відрізаних від тепла, підписали договір про реструктуризацію боргів.
Реструктуризація боргів проводиться згідно з Законом України і є не повним списуванням боргу, як вважає багато оптимістично налаштованих громадян, а поступовим погашенням заборгованості за послугу на основі договору з тим, хто її надає. Спосіб досить взаємовигідний — комунальники, нарешті, отримують оплату за свої послуги, а споживачу доводиться платити не так уже й багато: загальна сума від погашення боргів і поточні платежі не перевищують 25% доходів для працюючих і 20% — для пенсіонерів, а також тих, хто отримує якісь види соціальної допомоги. Щоправда, споживач не дуже-то поспішає йти на подібний договір. У «Київенерго» цей факт пояснюють «совковим» типом мислення: навіщо платити мало, якщо можна зовсім не платити.
Втім, існує й варіант «не платити». Доступний він тим мешканцям, які не отримували послуги. Адже це не така вже рідкість — скажімо, відсутністю влітку гарячої води нікого не здивуєш. Останнє іменується порушенням «Правил надання населенню послуг з водо-, теплозабезпечення та водовідведення». У цих правилах є підпункт, присвячений показникам надання послуг та зменшенню плати за них у разі зниження їхньої якості. Наприклад, там означається, що гаряча вода має постачатися безперебійно або за зазделегідь складеним Міськадмінiстрацією графіком, і температура води, яка називається гарячою, має становити не менше +50 градусів за Цельсієм. Якщо через 15 хвилин після того, як ви відкрили кран, вода не набуває передбаченої температури, то плата за неї має бути наступна: від +45 до +49 градусів — 90% плати; від +40 до +44 градусів — 70% плати; при температурі води нижче + 40 градусів — плата не вноситься зовсім. Перерви в подачі гарячої води допускаються не більше, ніж 6 годин і не частіше, ніж два рази на місяць. За кожен день порушення нормативу плата зменшується на 3,3% місячної плати.
Перерви в опаленні допускаються не більше 12 годин на добу і лише один раз на місяць. А за кожен день порушення нормативу оплата знову ж зменшується на 3,3% місячної плати.
Споживачу, який вирішив боротися за свої права, потрібно в письмовій формі викликати представника ЖЕКу і підписати акт-претензію споживача. Якщо представник виконавця послуг не з’явиться на зустріч або відмовиться підписати акт, то папір вважається дійсним у тому випадку, якщо його підписали три мешканці того самого будинку. Виконавець послуг повинен протягом 50 днів вирішити питання про перерахунок розмірів платежів або дати споживачу аргументовану відмову. Контроль виконання правил покладено на місцеві управління з захисту прав споживача та заступників глав місцевих адміністрацій, які відповідають за житлово-комунальну сферу. Остання інстанція — суд.
