15 грудня на Першому Національному каналі стартує антитютюнова рекламна кампанія: українцям покажуть соціальні ролики, які закликатимуть людей кинути курити. За інформацією коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну», реклама виходитиме до травня 2009 року й матиме три «хвилі». Перша — з 15 грудня по 18 січня, друга — з 9 лютого по 15 березня, третя — з 6 квітня по 10 травня. Окрім Першого Національного розмістити її погодилися й телеканали у Львові, Запоріжжі та Криму.
Як повідомили «Дню» в коаліції, два соціальні ролики створили у Нью-Йорку на замовлення Департаменту з охорони здоров’я міської ради Нью-Йорка, котрий безкоштовно передав право на їхню трансляцію в Україні. Виконавцем стало відоме Агентство «DCF/Mind4», і ролики виходитимуть на Першому Національному в прайм-тайм. Перший ролик має донести ключове повідомлення антитютюнової кампанії — що кожна сигарета шкодить здоров’ю. Відеоряд такий: курець, легені якого заповнюються димом, швидка «нарізка» кадрів з наслідками хвороб, закадровий текст: «Сигарети з’їдають тебе живцем... Куріння неминуче уражає всі важливі органи і тканини вашого тіла: серце, легені, рот, зуби, гортань і навіть мозок... Сигарети з’їдають тебе живцем! Кинь курити сьогодні!» Другий ролик доносить проблему отруєння дітей пасивним курінням від навколишніх курців.
За даними експертів, у Нью-Йорку результатом подібної кампанії (вона включала ще рекламу на радіо та зовнішніх носіях) у 2005 — 2007 роках стало зменшення куріння серед підлітків на 20%, а за шість років поширеність куріння в місті зменшилась із 17,6% до 8,5%. Крім того, обгрунтування ефективності кампаній в медіа підтримала ВООЗ. Для прикладу, в Австралії уже декілька років підряд рекламна кампанія в ЗМІ є ключовою стратегією контролю над споживанням тютюнової продукції. Рівень поширеності куріння серед дорослого населення знизився з 22,9% до 18,4 % у 2005 році. Що ж до України, то наразі рівень поширеності куріння у нас — один із найвищих в світі: ми — на 11 місці. У нас курить 67% чоловіків та 20% жінок. Наскільки ефективною буде кампанія в Україні, обіцяють розповісти у травні, у Всесвітній день без тютюну, соціологи Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) — вони проведуть спеціальне опитування українців.
КОМЕНТАР
Олена ЛІЩИНСЬКА, кандидат психологічних наук, докторант Інституту соціальної та політичної психології АПН України:
— Я — не курець, знаю що це шкідливо, і висловлюю думку психолога й людини, яка ніяк не пов’язана з курінням. У нас великі крайнощі. Спочатку — відкрита й прихована реклама куріння, а тепер — антикуріння. Найголовніше, що все це топчеться по голові тих, хто до цього не має відношення, — тих, хто не курить. Виходить так: одні курять в громадських місцях, а ті, хто не курить, — дихають димом, і це їм шкодить. Тепер виходить, що від цієї звички потрібно лікувати курців, і це мусить бути видно загалу. За великим рахунком, мабуть, 90% хвороб, які існують, виникають внаслідок людської необачності, екстремальності, інфантильності й так далі. Якщо йти за такою логікою, то, може, виставімо напоказ всі процеси лікування — картинки з різними хворобами. Тому що завтра покажуть, як виглядає зламана руки чи нога, після завтра — ще щось... Справа в тому, що дитину потрібно виховувати не на страхах, а на здоровому ставленні до себе, раціональному ставленні до свого життя, організму. Треба, щоб вона розуміла, що курити сенсу немає ніякого. Тому що це не їжа, не вода, які потрібні організму. Це — сурогатна потреба. Підлітки курять, щоб почуватися дорослими. Вони курять через страх — що почуваються слабкими, маленькими, що з ними ніхто не рахується — а коли ж починають курити, то таким чином показують, що вже є дорослими, що до них потрібно по-іншому ставитися. А такими роликами ми можемо створити ще один страх. У нас у всіх — досить важке життя: маю на увазі те, що ми розв’язуємо велику кількість різних адаптаційних проблем, проблем виживання, розвитку тощо. Ми й так співчуваємо різним людям у зв’язку з різними проблемами. І тут ще виставити такі жахи... У дітей ці картинки можуть викликати страх захворіти, але емоційний імпульс може бути таким сильним, що немає гарантії, що не відбудеться інформаційного зараження.
