Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Орест ГРИНЮК: «I кто нам допоможет в цій нашей біде?»

6 травня, 1999 - 00:00

Редакторові служби новин телекомпанії «10-й канал,
ЛТД» (м. Рівне) Орестові Юрійовичу Гринюку 27 років. Народився і виріс
у м. Рівному. Закінчив Рiвненський педагогічний інститут. За фахом — філолог.

АНКЕТА «Дня»

1. Дотеп американської журналістики звучить так:
«Сенсація — це коли не собака покусав людину, а коли людина покусала собаку».
Що таке сенсація у вашому розумінні? Яке сенсаційне повідомлення було найцікавішим
у практиці служби новин «10-го каналу»?

2. На кого Ви орієнтуєтеся? Адже одна з проблем
журналістики — налагодження зворотного зв'язку з тими, хто нас читає та
слухає. Як Ви її вирішуєте?

3. Робота служб новин яких столичних телекомпаній
вам подобається?

4. Хто в Рівному є конкурентами «10-го каналу» й
що у них є цікавого?

5. Хто з тележурналістів був для вас взірцем, коли
Ви прийшли в журналістику, й кого вирізняєте зараз?

6. Кілька років тому міжконфесійні конфлікти на
Рівненщині мали загальнореспубліканський резонанс. Яка ситуація зараз?

7. Які рівненські регіональні особливості в загальнонаціональної
економічної кризи?

8. Наведіть, будь ласка, зразок місцевого політичного
фольклору.

9. Хто з місцевих політиків, на ваш погляд, найперспективніший?

10. Чого чекають люди від майбутнього президента?

11. Назвіть, будь ласка, політиків, які, на вашу
думку, мають реальні шанси перемогти на президентських виборах.

12. Відкрите питання. Що ще Ви б хотіли сказати?

 

1. Гонитва за сенсацією, а не за достовірною інформацією
— є тим, що на користь журналістиці не йде. Бо, якщо сенсації немає, то
журналіст сам ладен вкусити собаку, аби лише потрапити на першу шпальту.

2. Тому намагаюся не шукати смажених фактів, а орієнтуюся
на глядачів вдумливих, тих, яких цікавить не лише факт, а його причини.
Хоча будь-яка інформація повинна подаватися цікаво, навіть провокативно,
інакше кому вона потрібна?

3. Подобається робота Телевізійної інформаційної агенції
«Вікна СТБ» за незаангажованість та незалежність.

4. В спину дихають Телекомпанія «Рівне-1», Рівненське державне
телебачення.

5. Вiталiй Портников i Микола Вересень. Спочатку дуже допомогли
журналісти нашого каналу Оксана Фусик і Микола Кривий.

6. Часи великих релігійних воєн у нашому регіоні закінчилися.
Зараз можна спостерігати ситуацію озброєного нейтралітету. Баталії далі
словесних дебатів не заходять. І попід церквами особи духовного сану за
бороди один одного вже не тягають. Може, чекають результатів президентських
виборів?

7. Про кризу. Перефразувавши слова відомого вірша, можна
сказати: «Є у кризи початок, немає у кризи кінця».

8. Якщо замислитися над тим, що відбувається довкола, то
нерідко здається, що все це є якимось нереальним і навіть сюрреалістичним.
Працівники одного з рівненських підприємств, наприклад, отримали замість
останньої зарплатні по мішку хліба, й нічого — пішли собі продавати його
під найближчу крамницю. А наша країна тим часом рухалася до Європи, принаймні
так нас запевняли з Києва. Як заявив нещодавно один із місцевих функціонерів,
який тільки-но опановує українську мову: «І кто нам допоможет в цій нашей
біде?» І справді — хто?

9. Місцеві політики доволі слабенькі й за незначним винятком
бояться піти на конфлікт навіть із місцевою владою; а щодо виходу на всеукраїнську
арену, то взагалі про це не йдеться. Всі наполохані необхідністю робити
ставку на президентських перегонах, тому мовчать і вичікують — бояться
схибити.

10. Стабільності.

11. Лівий кандидат, який вийде в другий тур виборів, ким
би він не був, шансів на перемогу матиме небагато. Біда в тому, що знову
доведеться голосувати не «за» когось, а «проти». На що, власне, й розраховує
чинний Президент. Про конкретні кандидатури говорити поки що рано. І все
ж. Після того як у нас побував Євген Марчук, його рейтинг піднявся в Рівному
з майже 5 відсотків до 11. Традиційною популярністю користується Рух, однак
кандидат від нього Геннадій Удовенко має поки що 6 відсотків. Гадаю, що
це пояснюється тим, що він порівняно нещодавно пішов у велику політику.

12. Хочеться вірити, що теперішні наші часи згадуватимемо
колись як не найгірші, принаймні, як такі, коли було цікаво жити.

Ведучий рубрики «Прес-клуб «Дня» Валентин ПУСТОВОЙТ
Тел. (044) 414.98.20, факс 414.43.31 e-mail:[email protected]

Газета: 
Рубрика: