2009 року Україна здійснить економічний прорив. Так вважає прем’єр-міністр України Віктор Янукович і намагається вселити свою впевненість керівникам регіонального рівня — губернаторам областей, що прибули до Києва на передсвяткову зустріч у Кабмін. «Є всі підстави передбачати, що економічні показники наступного року будуть кращі, ніж цього, 2008-го — ще кращі, а 2009 року повинен здійснитися економічний прорив», — цитує шефа прес- служба Кабміну. Прем’єр також зазначив, що в країні утверджується нова політична еліта, навколо якої гуртується суспільство. Звертаючись до керівників областей, Янукович підкреслив необхідність єднання. «Тоді буде стабільність у країні», — підкреслив прем’єр.
Небагатослівний і не дуже красномовний, і навіть нещодавно багато разів висміяний, український прем’єр, проте, схоже, знайшов якийсь ключ до співвітчизників, якого немає сьогодні в інших, часом навіть яскравих політиків, але однак не здатних вести за собою людей. А в Януковича сьогодні, незважаючи на скрутне становище, в якому опинився уряд у зв’язку з введенням нових житлово-комунальних тарифів, найбільший рейтинг і майже не знижується. У чому тут секрет? Відповідь на це запитання ще доведеться дати політологам і соціологам. Але й суб’єктивна журналістська думка може пролити на цей феномен якесь світло.
Соціологи визначили, що нинішній стан українського суспільства дозволяє йому розвиватися в двох діаметрально протилежних напрямах — як у бік посилення демократії, так і у бік авторитаризму. Як вважає науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, розвиток як в один, так і в інший бік має «рівні шанси». Характерно, що чинником розвитку в напрямі демократії, на думку політолога, є «соціальна енергія», яка спостерігалася в Україні у часи помаранчевої революції. За переконанням Бекешкіної, вона «нікуди не поділася», і люди активно реагують на всі процеси, що відбуваються в державі. Разом із тим дві третини опитаного населення й половина опитаних експертів-політологів, як повідомила Бекешкіна, підтримують сильного лідера й вважають його наявність головним чинником суспільних процесів у країні. Соціолог передбачає, що це веде країну до посилення авторитаризму.
Чи можна з цим погодитися, тим більше, що сильним лідером, який втілює (особливо в очах фундаменталістів від демократії) тоталітарну загрозу для України, є саме Янукович. Але далеко не всі в Україні, як показують опитування громадської думки, його побоюються. У чому його привабливість? Гадається, саме в силі духу й у властивому йому природному оптимізмі.
Пам’ятаєте екс-президента Леоніда Кучму, який перед обличчям всієї країни демонстрував безсилля й крайній песимізм і просив вказівок, куди йти? Чи можна уявити в аналогічній позі й з таким самим виразом обличчя сильного лідера? І хто зі світових лідерів досяг успіху для своєї країни, якщо не вів її вперед? Не висував цілей і лозунгів, не збирав навколо себе надійних соратників і виконавців?
Природно, це багато кому не подобається. Дехто з політиків навіть взяв на озброєння відому, як говориться, з іншої опери, формулу й будь- яку розробку чи ініціативу готовий зустрічати сакраментальним «не вірю». Чи продуктивна така позиція? Наша країна може досягти успіху тільки в тому випадку, якщо буде ревно вірити у свою історичну місію, у свою демократію, у свої можливості.
Наприклад, чи можна говорити про те, що Сполучені Штати або батьківщина демократії Англія ще якихось 40 — 50 років тому були твердинею народовладдя й справедливості? Але там вірили в конституційні права людини й домагалися їхньої реалізації крок за кроком. Там ніхто й ніколи не намагався свідомо розділити країну, у чому досягли неабиякого успіху в нас. І там завжди ставили амбіційні цілі. Але зробити це міг тільки сильний лідер, за яким йшли і якому вірили. Спробуймо й ми піти таким шляхом, не зациклюючись особливо на стереотипах, які в глобалізованому світі вже відживають своє. Ну чому сильний лідер не може бути упевненим і практичним демократом? А що, слабка людина й слабкий лідер, яким можуть керувати під виглядом демократії чиновники, у змозі куди-небудь привести свою країну?