Це поле радгоспу-заводу «Лівадія» розташоване в межах Ялти й добре видно з об’їзної дороги — всім, хто проїжджає в автомобілях, в автобусах, а також в урядових кортежах, які зараз, під час перебування в Криму Леоніда Кучми, постійно курсують ялтинською дорогою. На ньому добре видно різнокольорові намети, споруджені навіси, димиться багаття, на якому готують їжу, ходять люди, встановлені великі транспаранти, які читаються навіть iз дороги: «Поляна протесту», «Хочемо жити на батьківщині!», «Поверніть нашу землю!», «Тут будинки і земля наших предків!». 16 липня тут був пікет iз 13 наметів, сьогодні їх уже 25, аналогічні «поляни протесту» з’явилися також у Гурзуфі, Симеїзі, в інших місцях Великої Ялти.
Глава Ялтинського регіонального меджлісу Олександр Перепечин розповідає: «Iз лютого наші люди подали в міськвиконком близько 200 заяв про виділення землі під будівництво житла, але власті зволікають із розв’язанням цього питання. Першого липня на мітингу люди попередили владу, що якщо вона не вирішить проблему, то кримські татари вдадуться на самозахоплення поки незайнятих полів у межах Великої Ялти…». За його словами, в призначений час ялтинська міськрада й адміністрація міста не змогли дати людям чіткої відповіді про перспективи виділення землі, й люди змушені були розпочати акції протесту. Пікетники склали списки бажаючих отримати землю — лише тут набралося більш як 200 сімей. Люди стверджують, що вони не хочуть зайвого — саме в межах Великої Ялти жили їхні предки до насильного виселення, й вони прагнуть повернути свою, як вони кажуть, землю. Одна жінка розповідає, що їх повернулося сім сімей, жити ніде, живуть поки в мечеті, хочуть отримати землю й почати будівництво помешкання.
Як стало відомо журналістам, в міськраді Ялти ситуація обговорена на спеціальній нараді за участю керівництва міста та меджлісу кримськотатарського народу. За її підсумками міський голова Ялти та голова меджлісу народний депутат України Мустафа Джемільов підписали угоду про припинення акцій протесту в разі виділення для кримських татар близько 500 земельних ділянок під будівництво житлових будинків. Вирішити це питання можна буде сьогодні, коли збереться сесія ялтинської міськради.
Разом із тим, це проблема підвищеної складності. Річ у тім, що ділянка, де міститься «поляна протесту», є землею державної власності, й рішення про її долю може прийняти тільки Верховна Рада України. Тільки її рішенням вона може бути передана кримській або ялтинській владі, а потім уже вони можуть виділити її забудовникам. Як говорить заступник голови Верховної Ради Криму Ільмі Умеров, «юридично цю проблему вирішити складно й це потребує багато часу, однак, якщо у влади є бажання піти назустріч депортованим і вирішити питання, то всі проблеми можуть бути влаштованi...»
У той же час ялтинський регіон — це особливе місце. Чотири п’ятих кримських татар, що живуть тут, не мають роботи. Це означає, що вони, як і інші жителі, намагатимуться жити виключно за рахунок заробітків під час літнього курортного сезону. Тому, говорять представники регіонального меджлісу, їм треба виділяти землю як для житла, так і для будівництва приватних пансіонатів і готелів, за рахунок обслуговування курортників, у яких вони, їхні сім’ї та діти житимуть у перспективі.
