Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Пам’ять — «в оренді»

У Дніпродзержинську місцеві жителі намагаються захистити єдиний збережений цвинтар із похованнями жертв Голодомору
8 грудня, 2011 - 00:00

Для цього їм довелося взяти в оренду земельну ділянку і поставити паркан, щоб зупинити незаконні поховання. Старовинне кладовище знаходиться на міській околиці — в селищі Романковому, розташованому на мальовничому березі Дніпра. Як розповідають старожили, в 1930-ті роки сюди звозили загиблих від голоду селян і ховали в ямах — кого в труні, кого на рогожі, а кого й просто на соломі. Могил було стільки, що розташовані вони були впритул одна до одної. Тепер могильні пагорбки заросли травою, і більшість із них — ледве помітні. Лише в кількох місцях на сільському цвинтарі сиротливо стоять почорнілі хрести, на яких насилу можна розібрати імена покійних. Щоправда, останніми роками територія романківського кладовища знову стала запитаною. Через дорожнечу земельних ділянок на міських кладовищах приватні ритуальні служби і місцеві жителі почали самочинно ховати небіжчиків у чужих могилах. При цьому під одним новим похованням зникає десяток колишніх.

Проте пам’ять про жертв Голодомору заснула у свідомості не всіх односельців. Уже кілька років захистити спокій безневинно знищених сталінським режимом намагається сім’я Циганок, чий будинок стоїть поряд із цвинтарем. Аби не допустити знищення старовинних могил, подружжя на свої кошти поставило паркан, обгородивши вцілілу ділянку. Незважаючи на невдоволеність багатьох земляків, вони звернулися до влади Дніпродзержинська з проханням передати їм в оренду цю земельну ділянку. Тепер сім’я Циганок зі свого скромного бюджету сплачує щороку 150 гривень за земельну оренду. Чотири роки тому на місці поховання жертв Голодомору громадськими організаціями Дніпродзержинська було встановлено пам’ятний знак і відслужено заупокійну панахиду. На знаку, виконаному у вигляді православного хреста, є скромна табличка «Пам’яті жертв комуністичного Голодомору 1932—1933 років». Щоправда, й зараз невдоволені вже кілька разів намагалися ламати паркан, а також пишуть скарги в міліцію й прокуратуру.

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ
Газета: 
Рубрика: