Вчора в Інституті історії України відбулася презентація нових книжок науково-документальної серії «Реабілітовані історії». Це — своєрідний підсумок багаторічної широкомасштабної роботи. Нагадаємо, у 1992 році з ініціативи керівництва Національної академії наук, Інституту історії України НАН України, Служби безпеки України, Українського історико- просвітницького товариства «Меморіал» та Всеукраїнської спілки краєзнавців була затверджена Державна програма, спрямована на видання цієї книжкової серії. Спочатку планувалося надрукувати 25 томів. Однак на 2008 рік надруковано 42 томи і 6 — в роботі. Передбачається, що всього їх буде 100. Багатотомне видання має на меті ґрунтовне висвітлення трагічних подій у нашій історії (очевидно, найтрагічнішими є події, пов’язані з репресивною політикою радянського тоталітаризму), повернення незаслужено забутих імен державних діячів, науковців, митців, простих робітників і селян (на сьогодні їх понад 700 тисяч!), вшанування тих, хто боровся за свободу і незалежність України.
«Хоча в напрямку здійснення державної програми зроблено чимало, багато роботи ще попереду, — підсумовує відомий український історик, академік НАН України Петро Тронько, до речі, невтомний натхненник проекту. — Головна редколегія звернулася до Президента України щодо реалізації нашого давнього задуму — створення Національного банку жертв політичних репресій. На сьогодні вже існують електронні бази даних практично в усіх областях України. Їх лише треба об’єднати та викласти для загального користування в інтернет... Однак Кабінет Міністрів так і не спромігся виділити кошти на матеріально-технічне забезпечення цієї ідеї... Необхідно всього декілька десятків тисяч гривень на придбання відповідної техніки та оплату праці одного-двох фахівців. Також ми вже постали перед необхідністю опрацювання матеріалів з архівосховищ Державного архіву Російської Федерації, Російського державного архіву соціально-економічної історії та обов’язково Центрального архіву Федеральної служби безпеки Росії. Потрібно виявити увесь документальний комплекс україніки тих країн, до яких доля закинула українців, які рятувалися від політичних репресій... Одночасно необхідно організувати збирання усних свідчень громадян, які пам’ятають важкі роки лихоліття, хрущовських реформ, брежнєвського «застою», і на їх основі укомплектувати власний «архів усної історії». За словами Петра Тимофійовича, виконання державної програми «Реабілітовані історією» — це величний пам’ятник безневинно загиблим нашим співвітчизникам і вирок тоталітарній системі.
