Як відомо, нинішня президентська кампанія буде коротшою, ніж усі попередні, — всього 90 днів, а не 120, як раніше. Проте цей факт навряд чи вплине на кількість бажаючих поборотися за президентську посаду.
П’ять років тому за посаду номер один у країні змагалися 24 кандидати. Зараз же лише у Верховній Раді є сім претендентів: лідер опозиції Віктор Янукович, спікер Володимир Литвин, екс-голова ВР Арсеній Яценюк, лідер КПУ Петро Симоненко, рухівець Борис Тарасюк, Юрій Костенко від УНП, а також самовисуванці — Інна Богословська та Анатолій Гриценко. Останній учора подав документи до ЦВК. На виході з будівлі Центрвиборчкому екс-міністр оборони заявив журналістам, що він є самовисуванцем, а кошти для його грошової застави зібрав український народ. За словами політика, його особисті кошти в грошовій заставі становлять лише десять тисяч гривень.
До Центрвиборчкому з пакетом документів і чеком про оплату застави в 2,5 млн. грн. (раніше сума була набагато меншою — 500 тисяч гривень) прийшов учора і екс-спікер Арсеній Яценюк. Арсеній Петрович вирішив брати участь у виборах як самовисуванець. Примітно, що обов’язкову заставу для кандидатів він зробив із власних коштів.
Яценюк не став розголошувати, що є в його виборчому багажі. Колишній голова ВР лише констатував, що до офіційного старту виборчої кампанії він зняв усю агітаційну рекламу, як того вимагає передвиборне законодавство.
ЦВК, як відомо, повинен розглянути документи впродовж п’яти днів і — або зареєструвати претендента в президенти, або відмовити в реєстрації.
Зауважимо, що поза стінами парламенту бажаючих битися на електоральному полі також удосталь. Це й чинний Президент Ющенко, і прем’єр Тимошенко, і екс-голова Нацбанку Сергій Тігіпко, і лідер радикальної «Свободи» Олег Тягнибок.
Разом із тим, ніхто з них ще не встиг зареєструватися в Центрвиборчкомі. До речі, реєстраційна пальма першості дісталася маловідомому юристові Олегу Рябоконю, 1973 року народження. У поданих ним документах є й довідка про перерахування заставної суми в 2,5 мільйона гривень.
У вівторок з’їзд блоку лівоцентристських партій висунув кандидатуру Петра Симоненка. Головний комуніст країни заявив: необхідна для застави сума в нього вже є. Зареєструватися в ЦВК Петро Миколайович планує «найближчим часом». Принесе невдовзі свою заяву й лідер Партії вільних демократів Михайло Бродський. Він сам висунув свою кандидатуру на посаду президента України і самостійно збирається фінансувати свою участь у виборчій гонці.
Заставу в 2,5 млн. грн., нагадаємо, повернуть лише двом кандидатам, які вийдуть до другого туру.
Учора Народна партія оголосила своїм кандидатом Володимира Литвина. «Потрібне змагання ідей, а не боротьба з носіями ідей, що є нашою устояною практикою, потрібно відмовитися від класового підходу, що домінує в українському житті й політикумі», — вважає голова Верховної Ради. Слід зазначити, що перш ніж розпочати свій виступ, зворушений підтримкою з’їзду Литвин раптом заплакав. Виступити він зміг лише після того, як делегати підтримали його стоячи.
Сьогодні, як очікується, ВО «Свобода» «благословить» у президентську дорогу Олега Тягнибока, а в п’ятницю на з’їзді регіоналів Віктор Янукович стане кандидатом у президенти. Завершать перший тиждень кампанії висунення Юлії Тимошенко та Юрія Костенка. Подати документи до Центрвиборчкому, нагадаємо, кандидати зобов’язані до 9 листопада, а сама реєстрація учасників президентської гонки завершиться чотирма днями пізніше. Агітувати за себе, любимих, кандидати в президенти зможуть наступного ж дня після реєстрації у ЦВК. Завершиться агітаційна кампанія опівночі п’ятниці 15 січня.
ДО РЕЧI
Верховній Раді доведеться переглянути деякі норми нового закону про вибори президента — низку положень Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Основному Закону. Наприклад, норму, яка забороняє звертатися зі скаргами до ЦВК у день виборів. Суперечить Конституції, на думку людей у малинових мантіях, і вимога для тих, хто голосує за кордоном, обов’язково перебувати на консульському обліку. А ось положення про те, що включати виборців до списків можна прямо в день голосування, не викликало нарікань у суддів. Схвалили вони й рішення про скасування відкріпних талонів.
«Трагедії, як бачите, не сталося, все йде своєю чергою. Звичайно ж, цілу низку положень закону потрібно врегулювати, однак це вже не наша проблема — це проблема Верховної Ради», — заявив після оголошення вердикту голова КС Андрій Стрижак.
Нагадаємо, оскаржені Віктором Ющенком норми набрали чинності зовсім недавно. Президент двічі відмовлявся підписувати закон — 18 серпня він повернув його до парламенту зі своїми зауваженнями, а після подолання депутатами вето 21 серпня запропонував Володимирові Литвину опублікувати закон за його підписом, що й було зроблене.
