Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії відсвяткував своє 80-річчя
Спеціально для ювілею колектив підготував програму «Віват, театр, артист, глядач»! Ця театралізована вистава зібрала численних друзів театру, колег, поціновувачів мистецтва. У переповненій залі не було жодного вільного місця...
Цей колектив з’явився 1927 року. Відкривши свій ювілейний сезон, театр уразив глядачів зовнішнім виглядом та інтер’єром своєї будівлі (від крісел із вишивкою логотипа театру, до люстр із прекрасного гнутого скла й килимів). Після ремонту приміщення не втратило чудової атмосфери дому, в якому завжди раді гостям, у якому завжди чекають глядачів.
Ювілейну програму можна було б назвати «Фанфари майбутнього». Ведучі шоу (директор театру Микола Берсон, головний режисер Олег Ігнатьєв і провідна актриса колективу Людмила Баранова) запропонували провести своєрідний парад творчих мрій їхнього колективу. З гумором гостям вечора розповіли про плани театру. А численні вітання офіційних осіб, колег, спонсорів і друзів чергувалися з яскравими концертними номерами, фрагментами вистав, хореографічними композиціями. Публіці трішки відкрили таємниці, що ж з’явиться в афіші колективу, і ці заявки виявилися дуже вражаючими: «Травіата» Дж. Верді, «Дурненька» (за п’єсою Лопе де Вега), «Оргія» Лесі Українки, мюзикл «Чікаго» тощо. Потенціал трупи надзвичайно високий. Наразі в колективі працюють сильне старше покоління акторів і цікава молодь, що подає надії.
Подивитися ювілейний вечір «Віват, театр, артист, глядач!» виявилося так багато бажаючих, що колектив вирішив повторити свою програму на біс (її покажуть ще чотири рази), щоб усі миколаївські театрали змогли побувати на цьому святі театру. До речі, шоу записало Миколаївське ТБ, щоб і жителі віддалених районів області змогли побачити мистецтво цього самобутнього колективу.
Любов Миколаївського театру і глядачів взаємна. Так, вітаючи колектив з ювілеєм, директор Миколаївського зоопарку сказав, що двом левенятам, що недавно народилися, вони дали імена Бер і Сон (на честь «стернового» театру Миколи Семеновича Берсона), і з гумором зауважив, що відтепер «директорська рука театру простяглася у тваринний світ»...
До речі, до ювілею рідного театру Микола Берсон приурочив вихід своєї книги «Тяжіння до духовності: сьогодні, вчора і завжди (Проблема театральної інтерпретації української та зарубіжної літератури)». У ній практик і теоретик театральної справи представив аналітико-інформаційний і методичний матеріал з питань своєрідності театральної інтерпретації української та зарубіжної літератури взагалі і, зокрема, на сцені Миколаївського академічного театру драми та музичної комедії.
