Віра у власні сили потрібна усім спортсменам, які відправилися в Пекін, але людям з обмеженими можливостями, спортсменам Паралімпійських ігор — удвічі більше. Серед 90 паралімпійців, котрі представлятимуть нашу країну з 6 по 17 вересня у Китаї в 11 видах спорту, — велика кількість заслужених майстрів спорту України, майстрів спорту міжнародного класу, переможців та призерів європейського та світового рівня. Їхні старання та заслуги принесли нашій державі велику кількість медалей на попередніх Паралімпійських іграх.
«І національна олімпійська збірна, і національна збірна України з футболу можуть лише мріяти про ті нагороди, які ви вже привезли в нашу країну», — сказав під час проводів президент Федерації футболу України Григорій Суркіс. Так, зовсім нещодавно — у міжнародному турнірі з паралімпійського футболу серед спортсменів з наслідками дитячого церебрального паралічу перемогла українська команда. Тому справедливими є слова міністра України в справах сім’ї, молоді та спорту Юрія Павленка, що «кожна ваша перемога дає надію людям, які її тимчасово втратили».
Для своєї країни і, в першу чергу, для своїх близьких спортсмени-паралімпійці вже є переможцями. Адже вони є прикладом для наслідування — завдяки своїй мужності, витримці, силі волі, наполегливості в досягненні мети. Про це говорила прем’єр-міністр Юлія Тимошенко: «Ви — наша слава, ви — гордість України. Привезіть якомога більше медалей».
Крім того, Юлія Володимирівна повідомила, що збирається подати до Верховної Ради законопроект, у якому йдеться про те, щоб грошові нагороди переможцям Паралімпійських ігор були рівноцінними до нагород усіх олімпійців. Звичайно, так буде справедливо, адже у свою перемогу ці спортсмени вкладають більше сил, а матеріальна допомога держави для них є дуже важливою. Сподіваємось, що їхні зусилля не будуть марними. А за розуміння державою проблем та потреб людей, що мають проблеми зі здоров’ям, дякував «кращий спортивний менеджер України» — народний депутат Валерій Сушкевич: «Ми готові довести, що український спортсмен може і повинен перемагати».
Найбільше радості й гордості випромінювали на проводах особливі гості — батьки, родичі та друзі спортсменів. Адже вони йшли до Паралімпіади разом із спортсменами — крок за кроком, допомагаючи їм вірити у власні сили та переборювати невдачі. Тому щирі усмішки і сльози найближчих людей — такі важливі для паралімпійців.
