– Я багато їжджу по Україні і зіткнувся з проблемою, що Луцьк – мало знаний. А це ж місто, яке за своїми архітектурними, історичними пам’ятками, культурною спадщиною має право бути у числі провідних туристичних міст Європи, – каже Олег Іванюк.
Найголовнішим туристичним об’єктом міг би стати, звичайно, Луцький замок (на фото), або замок Любарта, названий так за іменем свого будівничого — Великого Литовського князя, бо у свій час Луцьк був другою столицею Литовського князівства. До речі, саме тут у середині XV століття збиралися на свій з’їзд європейські монархи... Дійсно, мало де є такі середньовічні кількаярусні підземелля, як під костелом у Старому Луцьку (зі своїми лабіринтами, легендами і привидами...). Власне, у Старому місті так переплелася у камені архітектура і культура різних часів і народів, що слідом за міським головою Кам’янця-Подільського (котре нині вже стримує потік туристів, бо відстає від цього потоку інфрастуктура), і лучани можуть сказати: «Наше місто своєю історією приречене на унікальність, і ми, нарешті, зрозуміли, що на цій унікальності можна добре заробити!»
Нині історико-архітектурний заповідник з різних причин занедбано. Нема, здається, найпростішого: ні карти міста, ні достойних сувенірів, які б представляли саме древній Лучеськ. Ігор Корчук, директор вищого профтехучилища №6, яке розміщене у чотирьохсотлітньому приміщенні колишнього єзуїтського колегіуму, розповів, що недавно на навчальній ярмарці у Німеччині їхня делегація дарувала колегам з різних куточків світу (за відсутністю чогось кращого) жовто-блакитні прапорці...
– Виступивши з ідеєю відродження історичного заповідника та історичних традицій громади Луцька, ми ніде не відчули опору, нам нікого не доводиться переконувати. Ця ініціатива існувала й існує незалежно від мого депутатського бажання. Інша річ, що потрібно мислити, як здобути інвестиції, міжнародні гранти... Тому збираємося використати і серйозну волинську «діаспору» у Києві, – говорить Олег Іванюк.
В основу проекту відродження Старого Луцька покладено досвід міста Кам’янця-Подільського. Тільки за офіційними даними, торік це місто (удвічі менше за Луцьк) відвідали 140 тисяч туристів, третина – з-за кордону, і кожен орієнтовно залишив тут (за нічліг, харчування, на сувеніри і т.п.) 100 гривень. Тобто за рік в інфраструктуру міста надійшло понад 3 мільйони доларів (!) Проте у Луцьку хотіли б відродити не тільки історичне минуле в камені, а й історичні традиції, на яких можна було б виховувати територіальну громаду.
– Це глобальна проблема – молодь, котра не знає, звідки вона родом. Я пам’ятаю своє дитинство, юність, котрі минули на тоді ще руїнах Луцького замку... Ми там проводили весь вільний час, щось самі розкопували, і тепер я не можу відділити себе від історії свого міста, бути байдужим до неї. Не будемо боятися слів «місцевий патріотизм» – як можна виховати патріотів держави, коли вони не будуть патріотами своєї вулиці, свого міста? Життя ж у «спальних» мікрорайонах створює шаблони типового сприйняття життя. У нас в Луцьку є чим гордитися, і ми поділимося цією гордістю з іншими, – каже Олег Іванюк.
