Довибори до парламенту можна було б назвати передбачуваною і тому досить посередньою політичною подією, якби вони не затьмарилися трагічним випадком у шахтарському Павлограді. Там знайдено мертвим голову дільничної виборчої комісії, 45- літнього головного технолога з охорони ресурсів ДХК «Павлоградвугілля» Миколу Кадала. Як повідомляє наш кореспондент Вадим РИЖКОВ, близько півночі, після підрахунку голосів, тіло М.Кадала знайшли повішеним у чоловічому туалеті адміністративної будівлі компанії, де і розташовувалася ввірена йому виборча дільниця № 16. Можливо, він покінчив життя самогубством. За однією з версій, під час підрахунку голосів на дільницю нагрянула команда одного з кандидатів у депутати. На відеокамеру нібито знято деякі деталі цього процесу, після чого у голови була серйозна розмова з начальством. Розслідуванням обставин цього загадкового випадку тепер займаються правоохоронні органи Павлограда. Посадові особи і представники міліції поки що відмовляються коментувати обставини цієї трагедії.
Самі ж вибори по 36-му виборчому округу у Західному Донбасі закінчилися вагомою перемогою міністра економіки Сергія Тигипка. За попередніми даними, за нього проголосували 58,9 відсотка місцевих виборців, що прийшли на вибори. Головні суперники С.Тигипко — колишній директор ДХК «Павлоградвугілля» Юрій Халимендик і голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець — набрали значно менше: свої голоси за них віддали 20,6 і 6,5 відсотка виборців відповідно. Слід зазначити, що за тиждень до дня голосування учасники так званої «павлоградської четвірки», створеної з ініціативи правих партій, підтримали свого «єдиного кандидата», лідера НПГУ Михайла Волинця...
Загалом же вибори ознаменувалися рекордно низькою активністю виборців у Києві (22,5%), Донецьку (33,7%), Житомирі (37,5%), Запоріжжі (32,8%). Абсолютним чемпіоном з нез’явлення на цей раз став, як не дивно, традиційно політактивний Львів, на виборчі дільниці у якому прийшла тільки чверть виборців. Наш кореспондент Олександр СИРЦОВ повідомляє про такі курйози: на одну з дільниць 115-го округу виборці взагалі не з’явилися, а на ще двох дільницях прийшло по 3 і 5 виборців. На цих виборах у Львові задіяно рекордну кількість спостерігачів — у середньому 15 чоловік на одну дільницю (справді більше, ніж тих, що голосували!), ними зафіксовано значну кількість порушень. Зокрема, на одній з дільниць попереджено спробу вкинути до виборчої урни майже 200 бюлетенів. Спійманим на «гарячому» при спробі вкинути пачки бюлетенів (затримано двох чоловік) можна тільки поспівчувати — проти них порушено кримінальну справу, за якою їм загрожує до 5 років.
Як і передбачали експерти напередодні виборів, у них не вдалося перемогти жодному представникові лівих партій. Чи то тому, що, наприклад, соціалісти і комуністи не змогли створити реального блоку і висунути узгоджених кандидатів (у партійній пресі лівих чи не до останнього дня тривали реверанси у стилі — приєднуйтеся до нас першими), чи то через кризу дійсно яскравих особистостей, які змогли б завоювати голоси виборців при мажоритарних виборах, що є не стільки виборами ідеологій, скільки боротьбою особистостей.
Вибори до парламенту, до яких досить прохолодно поставилися партії влади, не привели і до поповнення шеренг нелівої опозиції, і стали по суті дещо блідим, але все ж таки відображенням парламентських виборів-98, підтвердивши тенденцію: до фінішу в мажоритарці приходять люди, котрі мають у своєму розпорядженні або номенклатурний, або фінансовий ресурс.
Практично в жодному окрузі спостерігачі не зафіксували відпрацювання якихось особливо нових іміджевих технологій. Таке враження, що ми застрягли в печерному віці політтехнологій, не цікавому виборцям, яких все важче надихнути на виконання свого громадянського обов’язку.
