Учора у редакцію «Дня» завітав доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, президент Української астрономічної асоціації, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, видатний учений та активний громадський діяч Ярослав ЯЦКІВ. Під час розмови з журналістами Ярослав Степанович детально розповів, чому Україні доцільно переходити на літній час, що наша наука може і повинна запропонувати світові у жорсткій конкуренції, чому освіта та наука у державі фінансуються за залишковим принципом і до чого це призведе вже через 5—10 років. А також зазначив, які цього року варто очікувати головні астрономічні події в Україні та світі.
— Людина звикла жити так, щоб максимально корисно використати світлу частину доби. Ми хочемо вставати тоді, коли зійшло сонце, і мати світлий час доби після роботи — на сім’ю та відпочинок. Переходити на літній час, що й робимо, поки що для нас найбільш оптимальне рішення. До речі, це практика майже всієї Європи, — розповів Ярослав Яцків. — Україна повинна жити за київським часом, але увести так звані регіональні графіки роботи. Наприклад, у Києві варто, щоб усі органи центральної влади починали роботу о 8.00. Де у Європі ви бачите, щоб хтось йшов на роботу о 9.00? Це — пострадянський синдром. Ми просто звикли так. Але ж ми тоді жили за московським часом та мали годину так званого декретного часу. Тоді це було виправдано. Якщо б ми залишили так званий зимовий час, про що багато говорять політики, то, скажімо, у Луганську в червні місяці сонце сходило б о 4.00. Що б люди робили до 9.00, коли йти на роботу? Марно втрачали б світлу частину доби.
Найцікавіші фрагменти розмови журналістів «Дня» з Ярославом Яцковим читайте у найближчих номерах нашої газети.
