Про історичну пам’ять — духовну категорію, уся важливість якої повною мірою усвідомлена фахівцями лише нині, — можна і треба не тільки говорити. Нею варто ще й обмінюватися! Саме цій справді необхідній місії, котра дозволяє налагоджувати мости та зміцнювати взаєморозуміння між народами, буде присвячена Міжнародна конференція «Національні історії та історична пам’ять. Перехресний погляд з України, Росії та Франції», яка працюватиме 26 та 27 листопада в Інституті політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України.
Організатори конференції (а це — посольство Франції в Україні, Французько-російський науковий центр соціальних наук у Москві, Французький культурний центр в Україні, журнал «Україна модерна» і, звичайно, Інститут ім. І. Ф. Кураса, на базі якого відбуватиметься захід) проаналізують комплекс важливих питань, а саме: чи можливе і чи потрібне погодження двох національних образів минулого? Чому історія відіграє настільки важливу роль у сучасних українсько-російських взаєминах? Як сучасні дослідники ділять спадщину Київської Русі? Чи може бути науковий діалог вільним від політичних баталій? Запланована участь таких знаних істориків та публічних інтелектуалів як Ален Блюм, Даніель Бовуа, Ніколя Верт, Жорж Мінк (Франція), Ілля Гєрасімов, Віктор Кондрашин, Галина Звєрєва (Росія), Євген Головаха, Юрій Шаповал, Арсеній Рогінський, Андреас Каппелер та інші.
Докладний звіт про роботу конференції читайте в одному з найближчих номерів «Дня».
КОМЕНТАР
Юрій ШАПОВАЛ, професор, доктор історичних наук, завідувач відділу етнополітології Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України:
— Конференція планувалася ще з кінця 2008 року, тому те, що вона співпадає із черговим загостренням українсько-російських стосунків — просто збіг обставин. Справа в тім, що відносини України та Росії — це вічна проблема, а прем’єри, президенти, газові королі приходять і йдуть, тоді які історія, взаємини наших народів та держав завжди лишаються, так що це ніякою мірою не залежить від нинішньої ситуації. Мета конференції — з’ясувати позиції у важливих ключових та конфронтаційних моментах нашої історії, яка колись писалася як історія однієї країни, тобто колишнього Радянського Союзу. Також ми хочемо з’ясувати, якою мірою політика втручається в історію, заважає нам розуміти сутність серйозних моментів історії, до яких належить, приміром, спадщина Київської Русі. А ще ми хочемо серйозно обговорити роль українців в історії російської імперії. Мабуть, найбільш дискусійним моментом на конференції буде проблема голодомору, яку в Росії оцінюють з абсолютно протилежних позицій. Дуже важливо визначити, якою мірою політика заважає науковцям провадити нормальний, спокійний та виважений діалог. Також питанням для обговорення стане пострадянський феномен: чому радянське минуле не йде зі свідомості людей і в Росії, і в Україні? До всіх наших задумів додається ще один елемент — присутність відомих дослідників з Австрії та Франції, які будуть коментувати діалог чи полілог українських та російських вчених, і разом з цим висловлювати свою позицію, висвітлюючи європейський контекст українсько-російських стосунків. Взагалі ми розраховуємо на спокійний діалог фахівців, без втручання політиків, хоча вони теж могли багато чому навчитися на такому заході.
