Відро сміття, яке щодня викидає одна родина, у масштабах Києва за рік перетворюється на майже мільйон кубометрів відходів. Методи захоронення, зокрема, полігони, які використовують в Україні, можна сміливо назвати первісними: вони шкідливі для довкілля, не економлять природні ресурси і надто дорого коштують, щоб користуватися ними далі. Що робити із твердими відходами і як заохотити до співпраці киян, учора розповідали представники Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86».
Проблему утилізації сміття вже усвідомили на всіх владних рівнях, але по-справжньому шукати компромісних шляхів її вирішення почали тільки 3—4 роки тому. Нині вже розроблено й затверджено в уряді кілька програм і концепцій, які дозволять вирішити найнагальніші питання та зробити український побут майже безвідходним. «Основна проблема у цій сфері стосується тарифної сітки, — говорить Олександр Ігнатенко, заступник начальника управління благоустрою та комунального обслуговування Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. — Тарифи на вивезення відходів не змінювалися вже багато років. Це зумовлено тим, що, коли в інших комунальних виробництвах — водо- або теплопостачанні — постійно вводяться нові енергозберігаючі технології, то із твердими відходами жодних сучасних зрушень досі не відбулося».
Утім, кроки в бік Європи у Києві вже починаються. Нещодавно у Київській міській державній адміністрації затвердили план роздільного збору відходів. Було закуплено майже тисячу спеціальних контейнерів на 2,5 млн. гривень, і сьогодні експериментальний проект реалізується одним із ЖЕКів міста. «Цей проект ми розробляли разом із екологами Данії, — розповідає Максим Барінов, начальник відділу санітарної очистки Головного управління комунального господарства. — Наші колеги були вкрай здивовані, коли побачили, скільки людей добровільно підтримують роздільне сміттєвивезення: якщо в Данії кількість волонтерів сягала приблизно 30—32 %, то у Києві ця цифра склала понад 80 %».
Ключових моментів цього ентузіазму аж два, вважають у КМДА. По- перше, за даними соціологічних опитувань, санітарний стан дворів і утилізація відходів належать саме до тих проблем, які найбільше турбують киян. По-друге, спільно із «МАМА-86» місцева влада спромоглася роздрукувати й поширити різноманітні листівки, в яких детально розповідалося про переваги такого поводження з відходами. Широка обізнаність місцевого населення принесла значні результати: абсолютна більшість киян пристала на нову пропозицію. Ставлення населення до відходів нарешті почало змінюватися у бік самоконтролю і відповідальності. «Кияни нарешті почали усвідомлювати, що всім буде краще, коли буде менше відходів взагалі і, зокрема, менше сміття зберігатиметься на полігонах», — упевнений голова правління ВАТ «ГРІНКО-Центр» В’ячеслав Орлов. За його словами, переробка сміття і виготовлення продукції із вторинної сировини — це величезний ринок, який треба тільки зіштовхнути з «мертвої точки».
Утім, прибутки від вдалого «сміттєвкладення» можуть отримувати не тільки бізнесові структури та влада, а й пересічні громадяни. У новому проекті «МАМА-86» передбачене розповсюдження на території Києва інформаційних листівок, а в кожному районі — схем, де можна здати на переробку скло, пластик та інші тверді відходи. Окрім інформації, як пройти до вже відкритих пунктів прийому-здачі вторинних ресурсів, на картах зазначені й переваги, які надає місту такий підхід до сміття. Наприклад, п’ять пластикових пляшок, здані у такий пункт, дозволяють виготовити футболку, а 25 — цілий светр. Звичайно, влада цінує порядність та ініціативність киян: за скляні пляшки громадяни отримують на місці прийому 7—10 копійок, за поліетилен — 60, за пластикові пляшки — 50—80 копійок. «Не даремно серед наших волонтерів чимало пенсіонерів i безробітної молоді», — зазначає Олена Зубко, координатор проекту «Перетвори сміття на ресурс».
На жаль, діяльність «МАМА-86» та супутніх організацій поширюється тільки на Київ. І справа не стільки в нестачі коштів, скільки у відсутності допомоги з боку місцевої влади. Київські екологи запевняють: щойно місцева влада зголоситься співпрацювати, роздільна переробка сміття буде запроваджена і в інших регіонах України.
