Окрім ковалів із України, на фестиваль чекають майстрів молота й ковадла з Прибалтики, Швеції, Німеччини та Ізраїлю, це дозволить з’ясувати, яке місце посідають наші майстри у світовому ковальському процесі.
А він, між іншим, не стоїть на місці. Якщо Європа захоплена новими технологіями аж до космічних технологічних прийомів, то галицькі ковалі й технічні й композиційні нюанси беруть від народного кування, а ще намагаються збагатити витвір внутрішнім змістом. До речі, цим вони відрізняються від східноукраїнських, яким основні параметри задає архітектура.
Фестиваль матиме чотири частини: міжнародну виставку авторського металу; міжнародну науково-практичну конференцію; реконструкцію на конкретній вулиці Львова конкретної брами, яка була б історично правдиво відтвореною і вдало вписалася б стару архітектуру; дводенне кування на очах львів’ян брами.
Є ще нюанс, про який варто сказати окремо. Нині в Україні з’явилося багато фірм, котрі пропонують ковані речі. Інакше кажучи, формують у пересічної людини думку, що ковальство — не просто погнуті шматки металу. А отже, фестиваль стане кроком до підняття престижу ремесла ковалів і кроком до їхнього згуртування.
№184 26.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
