А святкувати є що! 2013-го виповнюється 650 років Вірменській церкві — Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці (до речі, єдиний храм Вірменської апостольської церкви у Західній Україні) збудовано у другій половині XIV століття (1363—1370) за проектом відомого львівського майстра Дорінга. Навколо храму поступово створювали архітектурний комплекс, до якого ввійшли дзвіниця (1571), палац архієпископа (XVIII ст.), вірменський банк (XVII ст.), монастир бенедиктинок (1682), колона з постаттю св. Христофора та огорожі з брамами (XVII—XIX стст.). І навіть не питайте львів’ян про ставлення до вірменського ансамблю, бо всі вони (не раз перевірено! — Ред.) однаково говоритимуть, що дуже люблять Вірменку, а у цьому кварталі і справді є щось магічне, що причаровує усіх без винятку...
Невід’ємна складова ансамблю — дерев’яна різьблена каплиця у Вірменському дворику, де розміщено вівтар, що зображає муки Христа на Голгофі. Три роки тому композицію розмонтували для реставрації, котру здійснювали у межах проекту «Спільна спадщина» українські та польські фахівці коштом міністерства культури РП. І, власне, 13—15 вересня, під час святкових заходів на Вірменській, оновлену Голгофу освячуватимуть. На подію очікують приїзду до Львова міністра культури Польщі. Про це «Дню» розповів один із організаторів свята Вірменської ресторатор Вардкес Арзуманян. І додав, що святкування має бути грандіозним, позаяк з’їдуться вірмени з усього світу. Наприклад, родичі Кароля Мікулі (1819—1897) — композитора, диригента, музичного фольклориста громадського діяча, директора Галицького музичного товариства у Львові. Готують експозицію робіт відомогольвівського художника, також вірменського походження, Антоні Стефановича (1858—1929), на яку теж очікують прибуття його родини.
Запропонують на свято й велику концертну програму. Зокрема, до Львова запрошено світової слави вірменського музиканта і композитора, знавця вірменської національної музики, професора Єреванської державної консерваторії імені Комітаса, володаря чотирьох золотих медалей ЮНЕСКО Дживана Гаспаряна, який тішитиме слухачів грою на дудуці («абрикосовій трубі»).
Звичайно ж, туристи та спеціально запрошені на свято гості зможуть дізнатися багато цікавих фактів про Вірменський квартал Львова — для них буде організовано безкоштовні екскурсії, під час яких обов’язково розповідатимуть про відомих вірмен Галичини. Наприклад, львівського бургомістра Бартоломея Зиморовича (1597—1677), секретаря короля Станіслава Августа Понятовського, радника магістрату та бургомістра Львова Юзефа Яськевича (1719—1794), голову вірменського суду, львівського бургомістра Якуба Теодора Бернатовича (1713—1789), адвоката, бургомістра Львова Годзіміра Малаховського-Налєвіча (1852—1908) та багатьох інших...
Широко буде представлено на святі й традиційну вірменську кухню.
