З наближенням зими, а отже і з початком опалювального сезону, все зрозуміліше стає, що найвразливішим місцем «реформаторського» уряду дедалі більше стає паливно-енергетичний комплекс. Численна критика дій Кабінету Міністрів у енергетичному напрямку не тільки змушує задуматися, яка зима чекає на Україну, але й для багатьох спостерігачів дозволяє передбачати майбутню урядову кризу. Причому, саме з ситуацією навколо ПЕКу може бути пов’язано збільшення дефіциту парламентської підтримки. Схоже, що «перший постріл» вже пролунав з боку парламентського Комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки. Про енергетичні проблеми та прогнози — в інтерв’ю з головою Комітету Олександром ГУДИМОЮ:
— Не зважаючи на деяке покращання темпів накопичення палива на електростанціях, можна стверджувати, що уряду не вдається кардинально змінити ситуацію з накопичення енергоресурсів для забезпечення опалювального сезону. Нині на складах теплових електростанцій знаходиться 1 млн. 770 тис. тонн вугілля, тоді як на відповідний період минулого року ця цифра складала 2 млн. 666 тис. тонн. Крім того, накопичено 156 тис. тонн топкового мазуту проти торішніх 279 тис. тонн. Дають про себе знати й погодні умови, які свідчать, що опалювальний сезон в цьому році може розпочатися не 15, а 1 жовтня. Мінпаливоенерго та Кабінет Міністрів реально відчувають, що накопичити об’єм палива, порівняний навіть з рівнем минулого року, не вдасться. І це при тому, що в минулому році обсяг накопиченого палива був недостатнім, і для збереження частоти в енергосистемі України прийшлось відключати цілі регіони. Минулого року частота опускалась нижче 49 Гц. Тобто минулого року було погано, а в цьому буде ще гірше. До того ж, враховуючи закриття в цьому році останнього діючого блоку Чорнобильської АЕС, на Мінпаливоенерго «лягає» додаткова кількість палива, яку потрібно закупити, щоб замістити вибуваючий мільйон кіловат-годин. Про це Кабінет Міністрів взагалі не говорить. Сумуючи все це, можна стверджувати, що Україна не готова до осінньо-зимового періоду.
— Віце-прем’єр з питань паливно-енергетичного комплексу Юлія Тимошенко весь час говорить про збільшення надходжень «живими» грошима на рахунки енергоринку...
— Згідно Закону «Про електроенергетику», контроль за розрахунками за електроенергію через регіональні розподільчі рахунки та консолідований рахунок оптового ринку здійснює Рахункова Палата. Я звернувся до Рахункової Палати, щоб отримати дані за липень-серпень. Але Валентин Симоненко (голова Рахункової Палати. — Ред. ) говорить, що для здійснення щомісячного контролю близька 600 розподільчих рахунків, йому потрібно додатково до його штатного розпису 80 працівників. Я допускаю, що може бути і так, і інакше. Але я не маю жодних офіційних цифр, щоб підтримати або Кабінет Міністрів, який стверджує, що з енергоринку надходять значні «живі» кошти, або його противників, які говорять, що насправді це збільшення є лише на папері.
— Що можна сказати про виконання енергетичних положень урядової програми?
— По-перше, у Комітеті викликають незадоволення дії уряду щодо диверсифікації джерел постачання нафти і будівництва нафтотерміналу в Одесі. Цей пункт зафіксований в двох документах, схвалених парламентом: Програмі діяльності уряду та бюджеті на 2000 рік. Тільки 23 серпня Кабінет Міністрів визначив суму (80 млн. грн.), яку буде спрямовано на будівництво нафтотерміналу. Але жодної гривні з бюджету в цьому році на цей стратегічно важливий об’єкт виділено не було, отже й не буде введено в дію в середині 2001 року, як про це говориться в програмі діяльності уряду.
Існує й інший аспект програми діяльності уряду, що стосується створення західного, або Бурштинського енергоострову. Це дасть можливість виділити західну частину України для паралельної роботи з Європою і підняти генеруючі потужності Бурштинської, Добротвірської та Ладиженської електростанцій, які сьогодні працюють на 25 % своєї номінальної потужності. А це, в свою чергу, дозволить збільшити експорт української електроенергії до країн Західної Європи.
Незрозуміла позиція уряду й щодо відновлення роботи північного енергоострова. Ніхто не ставить завдання об’єднати в паралель енергосистеми України та Росії. Запровадження північного острова є тимчасовим, вимушеним, але необхідним кроком. Тим більше, що мова не йде про грошові розрахунки, а обмін російської електроенергії на поставки промислової продукції, виготовленої в цих трьох областях (Харківській, Полтавській та Сумській — Ред.). Я вважаю, що такий варіант можна всіляко підтримати. І найголовніше. В програмі діяльності уряду записано, що в третьому кварталі має бути розроблена Стратегія розвитку паливно-енергетичного комплексу України до 2030 року та подана до парламенту нова редакція Національної енергетичної програми. Але вже очевидно, що жоден з документів внесений не буде, тому що в уряді до їх розробки ще ніхто й не приступав.
— Які політичні наслідки може мати складна ситуація в українській енергетиці?
— Всі усвідомлюють, особливо після численних виступів Президента, яку відповідальність взяв на себе уряд в підготовці до зими. І всі усвідомлюють можливі наслідки, якщо ця відповідальність не буде виправдана. Якщо уряд успішно справиться з поставленою задачею в силу об’єктивних та суб’єктивних (погода може дуже допомогти уряду) обставин — не буде жодних наслідків. Якщо ж ні, то...
ДО РЕЧІ
Віце-прем’єр Юлія Тимошенко на нараді з керівниками обленерго в Кабміні заборонила компаніям, що є енергопостачальниками, відключати від електроенергії населення. Разом з тим, керівники обленерго заявили про технічну неможливість запобігти відключенню від енергоживлення населення в межах лімітів енергоспоживання, що встановлюються областям і необхідності виконання команд «Укренерго» про застосування графіків розвантажень енергомережі. Проте, Ю. Тимошенко вимагає повного відключення від енергоживлення промислових підприємств — боржників за електроенергію. По даним Мінпаливенерго, в серпні українські споживачі використали безкоштовно 3,8 млрд.. год. або 36% електроенергії в Україні, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Крім того, Ю. Тимошенко доручила керівникам обленерго організувати проведення до кінця вересня банківських взаємозаліків з підприємствами вугільної, нафтогазової промисловості і «Укрзалізніці» на суму 1,5 млрд. грн. У цей же час голова Держрезерву Євген Червоненко закликав Ю. Тимошенко або припинити роботу на своєму посту, на час розслідування справи, пов’язаної з арештом керівників корпорації «Єдині енергетичні системи України», або подати у відставку. Про лист на ім’я Ю. Тимошенко з такою пропозицією Е. Червоненко розповів у прямому телеефірі «Нового каналу».
