У вівторок увечері, як завжди, вишукано та демократично, в присутності поважних гостей та членів Наглядової ради, під час урочистого засідання бізнес-клубу Міжнародний інститут менеджменту «МІМ-Київ» нагороджував своїх кращих слухачів та випускників. Це вже стало гарною традицією МІМу. Так само, як уже звично «мімівці» перемагають у Міжнародній бізнес-грі Global Management Game та займають найвищі місця в ТОП-100 найефективніших та найбільш оплачуваних менеджерів України. Ця стабільно висока планка МІМу не залежить ні від економічних умов, ні від політичної погоди. В кризовий 2009 рік 22 випускники МІМ-Київ увійшли до сотні «Кращих топ-менеджерів України» за версією видавництва «Економіка», цього року — 19. У кожного з них, безперечно, свій рецепт успіху. Проте, президент МІМ-Київ Ірина Тихомирова переконана, такий високий результат, крім іншого, пояснюється й тим, що ці люди свого часу зробили найбільш вдалу інвестицію — інвестицію у власний розвиток. «Доведено (і за це Гері Беккер 1992 року отримав Нобелівську премію), що інвестиції в людський капітал дають у 6—7 разів більше віддачі, ніж інвестиції в матеріальні активи», — говорить Ірина Тихомирова.
«Кожен випускник для нас — важливий етап історії», — зазначили ведучі церемонії. Треба сказати, що і слухачі відповідають МІМу взаємністю. Наприклад, голова правління ВАТ «Прикарпаттяобленерго» Олександр Бубен залишив свої справи, щоб прилетіти на церемонію лише на кілька хвилин й відлетіти назад до Івано-Франківська.
Дмитро Пільтяй, випускник 2003 року програми MBA МІМ-Київ, який вже другий рік поспіль на вищих сходинках ТОП-100 українських менеджерів — сьогодні знову серед слухачів — тепер уже програми DBA (доктор бізнес-адміністрування — це найвищий визнаний у світі професійний ступінь еліти бізнесу). «На сьогодні я не є власником бізнесу. Я, хоча й високооплачуваний, проте все ж найманий менеджер, — пояснює своє повернення до МІМу Дмитро. — Я досить молодий, і логічно в мене виникає запитання: чим я буду займатися через десять-п’ятнадцять років? Я вмію вибудовувати пріоритети, виставляти цілі й рухатись до них. Після отримання докторського ступеня переді мною відкриється досить широке поле можливостей: я зможу займатися і викладанням, і консалтингом, і багато чим іще».
Минулого року на аналогічному заході МІМ-Київ «День» поставив запитання: як довго Україні чекати на критичну масу якісної й відповідальної бізнес-еліти, яка б змогла своїми знаннями та ціннісними орієнтирами змінити правила ринкових відносин, а відповідно — й усе суспільно-політичне життя? За останній рік (і на цьому неодноразово наголошувалося під час урочистого засідання бізнес-клубу) сталася низка подій, які безпосередньо вплинули на економічне життя в країні. Що означають ці події? Чи наближаємося до цивілізованих правил бізнесу чи, навпаки, віддаляємося? Що змінилося за останній рік у житті українського топ-менеджменту? Наскільки актуальною сьогодні є бізнес-освіта? Про все це ми говорили зі слухачами, випускниками та гостями МІМ-Київ і представимо вашій увазі в найближчих номерах «Дня».
