І раптом — повідомлення ЗМІ про те, що «Старосвітська любов» у Львові мало не провалилася. На одному спектаклі артистів нібито освистали, а другий і зовсім довелося відмінити. І провиною всьому — гучний пікет із боку так званої львівської «клумби» — радикально налаштованих громадян. Причина їхнього незадоволення, яке вони висловлювали також і з допомогою ненормативної лексики, полягала в тому, що міністр культури та мистецтв, народний артист України грає російською мовою.
То що ж сталося у Львові, місті, яке завжди пишалося своїми західними «звичками», високою культурою та інтелігентністю? Богдан Ступка, якого вирізняє лояльність щодо ЗМІ, як, проте, і їх до нього, тут вибухнув. Прес-служба очолюваного ним міністерства розповсюдила заяву, в якій подачу інформації про львівську прем’єру названо провокацією, а сам Богдан Сильвестрович узявся прокоментувати її на «круглому столі», присвяченому підсумкам Усеукраїнського засідання працівників культури, який відбувся в четвер. «Про те, що відбудеться тільки один спектакль, було відомо ще до нашого приїзду у Львів, оскільки організатори не змогли реалізувати квитки. І тому інцидент біля театру ніяк не вплинув не лише на відміну другого спектаклю, але й на хід того, який відбувся. Нас приймали дуже тепло, бісирували, а коли під час спектаклю Лія вимовляє декілька фраз українською мовою, зал буквально стрясався оплесками».
Наш львівський кореспондент Олександр СИРЦОВ порозмовляв із директором Театру імені Марії Заньковецької, на сцені якого йшла «Любов», — Андрієм Мацяком, котрий вважає, що основна помилка організаторів полягає в тому, що вони заздалегідь не вивчили економічну ситуацію в місті, і тому квитки, вартість яких коливалася від 20 до 180 гривень, розходилися дуже погано. Андрій Мацяк твердить, що такі ціни для його театру є безпрецедентними і нереальними.
Отже, скандалу, про який поспішили повідомити ЗМІ, не сталося. Пікети агресивно налаштованих громадян, більш або менш численні, уже не вперше супроводять культурні події, скажімо, прем’єру фільму Єжи Гоффмана «Вогнем і мечем». Тоді пікетники також таврували Ступку за участь нібито в антиукраїнському фільмі і закликали всіх інших громадян не ходити в кіно. Утім, нічого нового в таких методах немає. У радянські часи в нас було модно лаяти книги, яких ніхто не читав, фільми, яких ніхто не бачив, картини, які ніде не виставлялися. Ну, а чи забарвлене неприйняття твору мистецтва ідеями національного відродження або ідеологічною доцільністю, за великим рахунком, значення немає. Проте різниця все ж є. Раніше табуйовані твори нам справді були недоступні. Сьогодні ми все-таки можемо скласти про них власне враження. У кожному випадку, теоретично. Оскільки економічна нестабільність та хронічне тотальне безгрошів’я, особливо в провінції, робить культуру і мистецтво іще недоступнішою, аніж будь-які ідеологічні перепони. І ситуація у Львові це продемонструвала вже куди наочніше.
Історія навколо «Старосвітської любові» висвітлила ще одну проблему. Усі, хто звинувачував Богдана Ступку в тому, що він грає російською мовою, уперто не помічали однієї деталі. Він тому і грає російською, що це — іноземний проект, куди його було запрошено. І Богдан Сильвестрович, як справжній великий актор, не зміг відмовитися від Гоголя, від гарного режисера Валерія Фокіна, від блискучої актриси Лії Ахеджакової.
Хіба провина Ступки в тому, що ідея поставити «Старосвітську любов» з’явилася і була реалізована в Росії? Нам же хто заважав чи заважає? Ну і нарешті. Якщо когось уже так шокував Гоголь російською мовою, то чому б не показати спектакль із синхронним перекладом? Ось і була б хоч якась дія з боку захисників української мови. Проте, звичайно, лаяти та не пускати і простіше, й ефектніше.
