Він був відомим волинським бізнесменом, що збудував у центрі Луцька респектабельний готельний комплекс «Залєскі», назвавши його так на честь власного діда, керівника мандрівного українського театру 30-х років минулого століття. Готель був своєрідним пам’ятником від онука, який залишиться у пам’яті волинян неординарною людиною і справжнім українським патріотом. Левченко керував фірмою «Світ», що проводила міжнародні ярмарки і престижну щорічну акцію «Людина року». Свого часу один із кращих волинських гітаристів, він став і одним із засновників фестивалю «Оберіг», який народився на зорі української незалежності, був фестивалем української співаної поезії і дав путівку у життя багатьом популярним і знаним нині співакам від Марійки Бурмаки, Василя Жданкіна, Зої Слободян, Ігоря Жука до Ольги Богомолець і Едуарда Драча. Одним із волинських брендів стали вечори авторської музики, пісні і поезії «Фрески у «Залєскі», і ресторан при готельному комплексі був єдиним закладом в Україні, де щомісяця на ці інтелектуальні і культурні вечори збиралася місцева інтелігенція. На «Фресках» Олексій не заробляв, а навпаки вкладав у їхнє проведення власні кошти. Він мріяв зібрати у Луцьку всіх лауреатів «Оберегу» на великий концерт української музики і пісні. А готельний комплекс пропагував й інтелектуальний туризм, пропонуючи своїм відвідувачам як додаток до проживання цікаві безкоштовні екскурсії Великою Волинню. А ще Олексій Левченко збирав книги з Бібліотеки «Дня», перечитував їх і пропагував, як пропагував і газету «День», бо вважав її одним з оплотів українства в Україні. Також готельний комплекс «Залєскі» був партнером Фотовиставки «Дня».
Він помер на 60-му році життя, перебуваючи у друзів в Польщі, напередодні Різдва Христового. «День» висловлює глибокі співчуття родині покійного, вічна йому пам’ять.
