Учора в Україні водночас відзначалися два родинні ювілеї. Зранку з нагоди десятиріччя засідала президія ради Міжнародного конгресу промисловців і підприємців (МКПП), а після обіду (з тієї ж нагоди) — президія УСПП. Обидва ці парадні заходи (так охрестив їх, принаймні свій, президент МКПП Віктор Глухих), проте дають привід ще раз замислитися над станом економічного простору СНД і тим місцем, яке займає в ньому сьогодні Україна.
Цікаво, що минулого тижня ця тема активно обговорювалася не в парадній, а в абсолютно практичній площині. Президент України Леонід Кучма освоював для України нафтові поля Сибіру, прирощені для Росії українськими фахівцями й робітниками. Глава Адміністрації Президента Володимир Литвин намагався зробити свій внесок у боротьбу Польщі, що вже практично завершилася, проти прокладання через її територію газопроводу-перемички, що йде в обхід України.
Одночасно з цим в центральному офісі інформаційного агентства Інтерфакс у Москві відбувалася прес-конференція керівників громадської організації «Деловая Россия». Тема її була визначена так: «Росія — Україна: п’ять кроків до створення загального економічного простору». Як стверджував, спілкуючись iз журналістами, керівник «Деловой России» Ігор Лисиненко, Україна щороку втрачає близько $1 млрд. російських інвестицій. При цьому, за його словами, з боку Росії практично немає штучних перешкод на шляху розвитку співпраці з Україною. У той же час, зазначив І. Лисиненко, на шляху російсько-української співпраці стоїть декілька потенційних загроз, що походять, слід розуміти, з української сторони. До них, зокрема, належать нестабільність енергобалансу України, проблеми взаємодії підприємств оборонного комплексу, цін на енергоресурси та необгрунтовані витрати, що виникають внаслідок транзиту через українську територію. Ось такі п’ять кроків потрібні від України! Крім того, як заявив глава «Деловой России», необхідно, щоб Україна зробила цілеспрямовані зусилля на шляху залучення російського капіталу в свою економіку. Однак, на його думку, для цього необхідно нарівні з уніфікацією економічного законодавства двох країн і створенням механізму захисту приватної власності та інвестицій ще й ні що інше, як запровадження мораторію на зміну економічних законів.
Звичайно, ні про що таке на ювілейних заходах не йшлося. Прем’єр-міністр України і водночас президент УСПП і віце- президент МКПП Анатолій Кінах, обмінюючись промовами з Віктором Глухих, мав можливість у найкращому світлі представити успіхи економіки України, що підіймається. І навіть передав думку економістів про те, що її стан, який характеризується зростанням виробництва в умовах мінімальної інфляції, можна назвати «економічною нірваною». Щоправда, при цьому прем’єр зазначив, що народ макроекономічними показниками не нагодуєш. Він закликав Міжнародний конгрес промисловців і підприємців розробити «оптимальний варіант» пропозицій щодо захисту національних економічних інтересів країн, що входять у це об’єднання, в умовах жорсткої ринкової конкуренції.
А після ювілейного засідання МКПП його учасників прийняв Леонід Кучма. І тут вже, слід думати, була не тільки «нірвана», а й холодний душ. Напередодні Президент відзначав недостатність надходжень у держбюджет від митних платежів, а також загрозу вітчизняному споживчому ринку у зв’язку зі зростанням (до 5 млрд. гривень) сум торговельної виручки, не повернених iз- за кордону. Зустрічаючись з учасниками ювілейного засідання — представниками підприємницьких союзів пострадянських країн, Л. Кучма вчора заявив про необхідність зміцнювати економічне співробітництво країн колишнього соціалістичного табору з метою уникнути негативних наслідків, пов’язаних з розширенням Європейського Союзу на схід. «Тому, мені здається, увагу треба звернути на внутрішню співпрацю», — підкреслив Президент, відзначивши, що необхідно зміцнювати внутрішні ринки й розвивати високі технології, оскільки «якщо ми будемо перебувати в такому аморфному стані, невідомо, де ми опинимося». Якщо аморфний стан триватиме, то, напевно, ми не потрапимо туди, де термiн «колишній соціалістичний табір» вже забули.
