Учора в Київському будинку профспілок відбувся перший з'їзд працівників нафтогазової галузі. Він багато чим скидався на госппартактиви застійних років.
Доповідачі сипали цифрами, припускаючись істотних помилок навіть у ключових питаннях, чим трохи розважили присутніх, які вже лаштувалися до сну. Навіть помічник Президента Володимир Рижов, що сидів у президії, рвався на трибуну - "щоб розбудити це болото".
Та розбудив з'їзд генеральний директор "Чорноморнафтогазу" Микола Ільницький. На відміну від його "колег на літеру "К" - голови Держнафтогазпрому Михайла Ковалка, голови правління АТ "Укргазпром" Богдана Клюка й голови правління ВАТ "Укрнафта" Ярослава Козака, що виступали до нього, він різко порушив питання про економічну політику уряду відносно підтримки нафтогазового комплексу й визначив її як недостатню. За його словами, як наслідок "собівартість продукції прямує до нуля, а паперові прибутки - до нескінченності". М.Ільницький підкреслив, що майбутнє нафтогазового комплексу України - це шельф Чорного й Азовського морів, де, за його підрахунками, можна видобувати більш як 3 млн. тонн нафти й 6 млрд. кубічних метрів природного газу на рік. Щоб здійснити цей намір, "Чорноморнафтогаз" має висококваліфікованих працівників, які свого часу довели до 9 млн. тонн видобуток нафти на береговому шельфі В'єтнаму. "Нині ж я щороку в літні місяці, коли треба готувати запас газу до зими, повинен відправляти в примусову відпустку половину колективу. А для апарату управління вводити урізаний робочий день з відповідною зарплатою, - зауважив М.Ільницький, - А потім ми скликаємо Кабмін і обговорюємо питання підготовки до зими". Велике пожвавлення викликала і його критика на адресу Держкомгеології, у якій він висловився про родовища як про дружину, здану "дяді" в дослідно-промислову експлуатацію.
У перерві кореспондент "Дня" спитав у голови Ради профспілки Олександра Попела, з якою метою було скликано цей з'їзд.
- Щоб працівники галузі мали можливість заперечити її керівникам, які стверджують, що у нас майже все гаразд, - сказав О.Попел. - З цим не можна погодитись. 250 тисяч наших трудівників дають майже половину реальних надходжень до бюджету країни. І якщо вони при цьому по чотири місяці не отримують зарплати, то хтось же має за це відповісти...
