«Народному союзу «Наша Україна» виповнився рік. Партійці вирішили цю знаменну для них подію відзначити на широку ногу — з виступами лідерів партії (й держави) та всеукраїнським перфомансом «Помаранчева хвиля «Прапор перемоги». Неділею автоколона з помаранчевим прапором революції стартувала з центру столиці й планується, що вона об’їде всю Україну.
Власне, народжувалася партія також помпезно. Установчий з’їзд НСНУ відбувся рік тому в Палаці спорту, й, як стверджували організатори, був найбільшим партійним зібранням на терені СНД. Попри те, що лідери нової «партії влади» заявляли, що це буде організація нового типу, яка об’єднає національно- демократичні сили навколо єдиної ідеології, майже всі застереження експертів i журналістів щодо нового партійного проекту виявилися небезпідставними. I щодо здатності НСНУ, власне, об’єднати партнерів, і щодо «народності» партії, яку одними лише заклинаннями її лідерів не здобудеш, і щодо нової якості вітчизняного політичного процесу, якої ми так і не побачили, і багато чого іншого. Щоправда, лідер НСНУ Роман Безсмертний у своєму виступі рік по тому все ще продовжує стверджувати, що «Наша Україна» — масова, народна партія, і що тільки така партія може називатися європейською партією, тільки така партія має перспективу в Україні, тільки така партія має право формувати народну владу».
Минув рік — «дитячий вік для політичної партії», як зауважив у неділю під час урочистої промови в Українському домі перший номер списку блоку «Наша Україна», прем’єр Юрій Єхануров. Серед аргументів вірності революційним ідеалам НСНУ він назвав збереження яскравого помаранчевого кольору прапорів у той час, коли в колишніх союзників прапори побіліли. Що ж, аби покидати каміння в городи політичних конкурентів, згодиться й святкова нагода.
На тлі традиційного вихваляння досягненнями уряду (причому прем’єр без зайвих докорів совісті в «плюси» своєму Кабінету записав збільшення допомоги при народженні дитини, яке було здійснене попереднім урядом), зворушливо прозвучало зізнання Ю. Єханурова: «ТАК, нам ще не все вдалося...».
Цього дня Хрещатик знову перетворився на наметове містечко. Щоправда, намети були агітаційними. Прапор вирушив у подорож Україною й завітає до кожної області. Коли 24 березня він повернеться до Києва, ще не буде відомо, чи принесе він перемогу цього разу, адже мода на кольори дуже швидко змінюється.