Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Політичне «немовля» з амбіціями метра

14 березня, 2006 - 00:00
НА СВЯТКУВАННI РIЧНИЦI НСНУ БУЛА Й ОДНА З ГЕРОЇНЬ РЕВОЛЮЦIЇ ПАРАСКА КОРОЛЮК, ЯКА СТАЛА СИМВОЛОМ ПРАГНЕННЯ ПОМАРАНЧЕВОГО ЕЛЕКТОРАТУ ДО ОБ’ЄДНАННЯ ЛIДЕРIВ МАЙДАНУ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ

«Народному союзу «Наша Україна» виповнився рік. Партійці вирішили цю знаменну для них подію відзначити на широку ногу — з виступами лідерів партії (й держави) та всеукраїнським перфомансом «Помаранчева хвиля «Прапор перемоги». Неділею автоколона з помаранчевим прапором революції стартувала з центру столиці й планується, що вона об’їде всю Україну.

Власне, народжувалася партія також помпезно. Установчий з’їзд НСНУ відбувся рік тому в Палаці спорту, й, як стверджували організатори, був найбільшим партійним зібранням на терені СНД. Попри те, що лідери нової «партії влади» заявляли, що це буде організація нового типу, яка об’єднає національно- демократичні сили навколо єдиної ідеології, майже всі застереження експертів i журналістів щодо нового партійного проекту виявилися небезпідставними. I щодо здатності НСНУ, власне, об’єднати партнерів, і щодо «народності» партії, яку одними лише заклинаннями її лідерів не здобудеш, і щодо нової якості вітчизняного політичного процесу, якої ми так і не побачили, і багато чого іншого. Щоправда, лідер НСНУ Роман Безсмертний у своєму виступі рік по тому все ще продовжує стверджувати, що «Наша Україна» — масова, народна партія, і що тільки така партія може називатися європейською партією, тільки така партія має перспективу в Україні, тільки така партія має право формувати народну владу».

Минув рік — «дитячий вік для політичної партії», як зауважив у неділю під час урочистої промови в Українському домі перший номер списку блоку «Наша Україна», прем’єр Юрій Єхануров. Серед аргументів вірності революційним ідеалам НСНУ він назвав збереження яскравого помаранчевого кольору прапорів у той час, коли в колишніх союзників прапори побіліли. Що ж, аби покидати каміння в городи політичних конкурентів, згодиться й святкова нагода.

На тлі традиційного вихваляння досягненнями уряду (причому прем’єр без зайвих докорів совісті в «плюси» своєму Кабінету записав збільшення допомоги при народженні дитини, яке було здійснене попереднім урядом), зворушливо прозвучало зізнання Ю. Єханурова: «ТАК, нам ще не все вдалося...».

Цього дня Хрещатик знову перетворився на наметове містечко. Щоправда, намети були агітаційними. Прапор вирушив у подорож Україною й завітає до кожної області. Коли 24 березня він повернеться до Києва, ще не буде відомо, чи принесе він перемогу цього разу, адже мода на кольори дуже швидко змінюється.

Сергій КЕМСЬКИЙ
Газета: 
Рубрика: