Учора в «Дні» зібралися постійні автори видання, професійні історики для, так би мовити, «домашньої розмови». Ми вирішили підбити підсумки багаторічної співпраці над очищенням національної історії від міфів, чужинецьких впливів, закостенілих наукових підходів. Зрештою, подискутувати, що за двадцять років вдалося, а що ні у процесі роботи із суспільством. Тим більше, що і політична ситуація, й інформаційний простір ставлять перед нами нові виклики. А поява нових інструментів комунікації із суспільством водночас дає нові можливості.
«Україні негайно потрібна нова стратегія для роботи якщо не з усім суспільством, то з тими людьми, які вже сьогодні прагнуть якісних історичних змін. На щастя, нові можливості, передусім соціальні мережі та інші динамічні платформи, сьогодні дають змогу історикам працювати із суспільством», — зазначила Лариса ІВШИНА, розпочинаючи дискусію.
Які епізоди з нашого минулого досі є проблемними з огляду розуміння більшістю суспільства? Чи готові історики використовувати нові медіа-платформи та соціальні мережі для того, щоб донести «в маси» здобуті знання? Якою є роль сучасних українських ЗМІ в утвердженні історичної пам’яті? Це лише деякі аспекти широкого кола питань, що обговорювалися під час круглого столу «Політика пам’яті. Масова свідомість. Нові інструменти» за участю шанованих українських науковців — Станіслава Кульчицького, Юрія Шаповала, Тараса Чухліба, Кирила Галушка, Володимира Панченка, Петра Кралюка, Володимира Бойка, Олександра Палія. Модератором круглого столу була головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА.
Треба сказати, що розмова вийшла гострою, насиченою, багато в чому дискусійною. Вона показала, що і колу українських науковців, і журналістам, і суспільству потрібно виробляти спільні платформи. А це зробити можливо, і головне — для цього є всі передумови.
Докладний звіт про перебіг цієї зустрічі читайте в найближчих номерах «Дня» та TV-матеріал дивіться на сайті газети www.day.kiev.ua.
