Попри те, що після відставки Анатолія Хоришка головне аграрне відомство країни залишилося без голови, криза організаційної роботи в галузі не спостерігається: посівна йде, контракти на поставку пшениці державі підписано й навіть аванси, коли вірити керівникам ДАК "Хліб України", відповідальним за формування державних хлібних ресурсів, виплачують своєчасно. Але таке тривале існування вакансії не може не викликати розмов: раз у раз у кулуарах аграрних відомств мусують прізвища найвірогідніших претендентів на високий пост.
Подейкують, що можна чекати повернення в міністерський кабінет Юрія Карасика, котрий довго посідав це крісло, а нині, шляхом багатоходових апаратних комбінацій, опинився на посаді голови Херсонської облдержадміністрації. У Мінсільгосппроді Карасика вважають "батьком", і з багатьох причин для міністерських чиновників він є персоною грата над усе. Друга кандидатура (дещо несподівана, але цілком вірогідна) - колишній спікер парламенту Іван Плющ. Злі язики плещуть, ніби після деяких катаклізмів біографічного характеру його депутатській кар'єрі - край, і міністерське крісло - єдина можливість залишитися на плаву. А поінформовані джерела натякають, що після відставки Павла Гайдуцького такі пропозиції Івану Степановичу вже робили.
У ролі господаря міністерського кабінету дехто бачить нинішнього віце-прем'єра з питань АПК Михайла Зубця, проте в це мало віриться. М.Зубець - занадто сильна фігура, щоб зіграти на пониження, і цілком очевидно, що в такій ситуації він віддасть перевагу посаді президента Української аграрної академії наук, не без схвалення згори передбачливо зберіг за собою.
Такий широкий діапазон кандидатур - факт вельми сумний, бо він свідчить: у країні досі немає ідеолога сільськогосподарських реформ, чи, коли хочете, апологета "сільгоспконсерватизму" на кшталт російського Стародубцева. Відомо, що екс-міністра Анатолія Хоришка зняли з посади не в останню чергу тому, що, попри численні спроби, так і не зміг задовольнити президентську вимогу про створення концепції реформування галузі. І серед керівників АПК найвищого й середнього рівня у цьому розумінні екс-міністр далеко не самотній. Отже, "аграрний портфель" цілком може досить довго пролежати без господаря. А це в кадровій ситуації, що склалася, не так і погано.
