Три мільйони — саме стільки дерев Міністерство екології та природних ресурсів запланувало висадити під час Всеукраїнської акції «Посади своє дерево». Захід приурочено до Дня навколишнього середовища, що відзначається, згідно з указом Президента, у третю суботу квітня. Особливо потужні акції відбулися, крім Києва, у Донецьку та Одесі. Сам міністр екології Сергій Поляков, доклавши напередодні руку до озеленення Південної Пальміри, минулої суботи був зайнятий разом із іншими співробітниками міністерства посадкою дерев у Кучминому яру столиці.
Захід органічно вписується у ще одну акцію — «Благоустрій України», взяти участь у якій Президент закликав усіх жителів країни, органи державної та місцевої влади. У всіх містах вітчизни різні організації, установи та підприємства щорічно притягуються до зеленого будівництва, а також до розбивки газонів та квітників, розчищання водних джерел, ліквідації стихійних сміттєвих звалищ тощо. Тільки у Києві, як уже повідомляв «День», під час весняного двомісячника планується витратити на облагороджування міста близько 60 млн. гривень (41 млн. із них — позабюджетні кошти): крім іншого, посадити 18 тисяч дерев, 26 тисяч кущів, 5 млн. штук квітів, закласти 6 нових скверів.
Судячи з усього, особливо актуальне озеленення для киян. Начальник Управління охорони національних ресурсів, екологічної мережі та збереження біорізноманіття Ярослав Мовчан нагадав про те, що Генеральний план розвитку столиці не пройшов ще екологічної експертизи: тільки нещодавно цей документ потрапив у стіни міністерства, хоч існує вже не перший рік. «Тому здійснюється хаотична забудова столиці, «без царя в голові» вирубуються дерева, немає правильного бачення образу міста». Ситуація, на його думку, парадоксальна: традиційно навесні оголошуються планові показники посадки дерев, та, однак, Київ планомірно позбавляється статусу зеленого міста, стає некомфортним для життя: тільки за минулий рік столиця втратила 200 гектарів зелених зон, а за останні 10 років — тисячу. За його словами, в місті більше не оновлюються дуби та сосни, спостерігається перевищення за вмістом у повітрі свинцю, інших важких металів, токсикантів. «Звичайно, добре, що місто стало зовні охайнішим. Правда, знову-таки: тільки в центрі, — інші райони так не благоустроєні. Однак те, що місто не будується як ансамбль, не враховує природний чинник, виношує жахливі безрозсудні плани в дусі забудови набережної або «освоєння» висотками скверів, — велика біда, — відзначає Я. Мовчан. — У одного індіанського племені є гарна приказка: коли буде зрубано останнє дерево, коли буде забруднено воду в річці і закінчиться риба, людина нарешті зрозуміє, що гроші не можна їсти. Ми не для того обирали членів Київради, щоб були знищені зелені насадження міста. Тому така важлива нині принципова позиція киян: якщо виявляється така недалекоглядність, ці люди або повинні зупинитися під нашим натиском, або піти. Або ми повинні попросити їх зробити останнє».
