Хоча керівники найбільший світових бізнес- корпорацій самі себе вважають найбільш егоїстичними представниками суспільства, світова епідемія СНІДу змусила їх задуматися над тим, хто ж буде працювати на підприємствах через 10-15 років. Особливо це стосується України, адже за темпами розповсюдження цієї інфекції ми випередили Європу і США: нині кожен 70-й українець у віці від 15 до 49 років є ВІЛ-інфікованим! Оцінивши ситуацію, представники Глобальної бізнес коаліції проти ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та малярії, які нещодавно відвідали Україну, створили для нас два прогнози: оптимістичний і песимістичний і, обговорюючи проблему, на оптимістичному навіть не зупинялися.
— Ми рухаємося в песимістичному напрямі: через сім років близько 3% українців можуть бути ВІЛ-інфікованими. Нині цей показник досяг вже 1,46%, — застерегла голова правління Фонду «АнтиСНІД» Олена Франчук. — Епідемія вже вийшла за межі традиційних груп ризику, більше того — близько 60% ВІЛ-інфікованих в Україні не знають про свій статус. Відповідно до соціально-економічного прогнозу, до 2014 року епідемія ВІЛ/СНІДу призведе до зменшення українців на 1 мільйон і 35% смертей у чоловіків і 65% у жінок спричинятиме саме СНІД. Це призведе до того, що ВВП в країні знизиться на 6%, а загальні інвестиції — на 9%. І що найгірше — нині ця проблема в державі навіть не стоїть «на порядку денному».
Загрозою для економіки України є й те, що найбільше СНІД поширюється саме в промислових районах: Донецькій, Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській областях. Загалом, українське обличчя СНІДу — урбаністичне. І, оскільки ВІЛ-позитивних найбільше серед економічно активного населення (так у всьому світі), то невдовзі у нас може постати питання елементарного вимирання молодих працездатних людей від СНІДу.
— Якщо ВІЛ в Україні буде розповсюджуватися тими ж темпами, що й нині, до 2025 року ви можете втратити 25% населення. Гостро буде відчуватися зменшення чисельності економічного населення, а на бізнес чинитиметься сильний податковий тиск, — зауважив представник Світового банку Мартін Брайзер. — Держава і бізнес тоді муситимуть витрачати сотні мільйонів доларів на антиретровірусні препарати (щоб підтримувати здоров’я людей, які, очевидно, працюватимуть), сотні мільйонів гривень на виплати по інвалідності, а підприємства України, які працюють на ВВП, найбільше від ВІЛ-інфекції й постраждають. Якщо бізнес фінансуватиме хворих і їх буде стільки, скільки передбачається, то СНІД може просто розорити український бізнес.
За даними експертів, пік захворюваності українців на ВІЛ/СНІД настане у 2009 році. Коли ж цей період не стане переломним і все продовжуватиметься, то у 2014 році 41% смертей в Україні спричинятиме саме СНІД. Тож замість того, щоб через кілька років витрачати кошти на підтримання здоров’я своїх працівників, представники великих корпорацій вважають за краще вже нині вкладати гроші в освітні кампанії. Президент та генеральний директор Глобальної бізнес-коаліції проти ВІЛ/СНІДу, колишній постійний представник США при ООН і член Кабінету екс-президента США Білла Клінтона Річард Холбрук закликає представників українського бізнесу об’єднатися з ними і спільно проводити в Україні «інформаційну вакцинацію». Саме завдяки освітній кампанії, наголосив пан Холбрук, Глобальній бізнес-коаліції уже вдалося зменшити темпи розповсюдження ВІЛ у Китаї, США, Росії.
— Нині світ витрачає величезні кошти на цю проблему і, на жаль, хоч нам це дуже дорого коштує, ми програємо війну, — зауважив Річард Холбрук. — Кошти, які ми даємо на створення вакцини проти цієї інфекції, поки що потрібних результатів не дають. Експерти сказали, що вірус імунодефіциту людини — дуже «розумний»: як тільки лікарі приходять до якогось рішення, вірус їх «обманює». Тому найкращою «вакциною» для України має стати інформація про небезпеку. І не потрібно всю відповідальність перекладати на державу — вона з цим не справиться. Я переконаний, що оскільки майбутнє будь-якої країни залежить від бізнесу, то це завдання він й повинен на себе взяти (я розумію, що бізнес є дуже егоїстичним, але з часом виникає розуміння, що є щось важливіше за прибуток). Поїдьте за кордон: з досвідом мінімізації ризику з вами може поділитися США чи будь- яка розвинута країна Європи — Франція, Німеччина, Нідерланди, Швеція тощо.
Особливу роль в освітній кампанії експерти відводять ЗМІ, громадським організаціям, публічним людям та церкві. Виконавчий директор Глобальної бізнес-коаліції Джон Тедстром зауважив, що «в США проблема СНІДу висвітлюється разів у 10 частіше, ніж в Європі, не кажучи вже про Україну»: до неї привертають увагу «зірки», які беруть участь у різноманітних благодійно-просвітницьких акціях. Що стосується церкви, то, на думку експертів, якщо духівники братимуть у роботі попередження розповсюдження ВІЛ/СНІДу участь, це стане великою допомогою, адже значна частина українців найбільше довіряє саме церкві. Лише б церква не залишилася осторонь, як це, за словами журналіста Володимира Познера, вона зробила в Росії, закликавши прихожан тільки «молитися».
Нині партнерами Глобальної бізнес-коаліції проти ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та малярії, яка об’єднує понад 200 провідних світових компаній, вже стали понад 10 українських компаній («Інтерпайп», «ХХI століття», «Автоваз» тощо), також до них долучилися представники вітчизняного медіа-ринку і буквально на днях — «Індустріальний Союз Донбасу». Оскільки Глобальна бізнес-коаліція планує залучити до роботи практично всі галузі бізнесу, наразі робота ведеться із туристичною індустрією, яка важко йшла на переговори, боячись що проблематика ВІЛ/СНІДу зменшить потік туристів за кордон (будь-який). Головне ж, вважають представники бізнесу, діяти слід негайно — сама ситуація цього вимагає.
