В Євпаторії пройшов I Всесвітній фестиваль караїмів.
За інформацією Асоціації кримських караїмів, у світі сьогодні нараховується близько 2 тисяч караїмів, в Україні — 1100 осіб, у Євпаторії — 240. До 1920 року Євпаторія була світовим центром караїмізму. Тому закономірно, що днями в Євпаторії відбувся I Всесвітній фестиваль культури кримських караїмів, в ході якого в місті в урочистій обстановці було відкрито після реставрації соборну кенасу, вiдкриття до того ж збіглося з її 200-річчям. Соборна кенаса — це частина храмового комплексу кримських караїмів, пам’ятка архітектури XVIII сторіччя, побудована на місці більш стародавнього караїмського храму. Після революції 1917 року будівлі кенаси було націоналізовано, там у різний час розташовувалися дитячий садок, склади. Після 1990 року храм було повернуто караїмській громаді міста, розпочалося відновлення малої кенаси. Перша служба у відродженій Малій кенасі відбулася 1999 року. Сьогодні це єдиний на території СНД караїмський храм, де регулярно проводиться богослужіння. На початку 2004 року почалися роботи з реконструкції Великої соборної кенаси. На ці цілі з держбюджету було виділено 1,6 млн. гривень. Як повідомив журналістам глава асоціації кримських караїмів Володимир Омерлі, храм реставрувався зусиллями Духовного управління кримських караїмів і на пожертви віруючих.
Програма фестивалю включала також науково-практичну конференцію, круглі столи, зустрічі, концерти, випуск і обговорення національної літератури... В урочистому відкритті реконструйованої Великої караїмської кенаси в Євпаторії взяв участь глава кримського парламенту Борис Дейч. Вітаючи присутніх, він висловив думку, що караїмську громаду можна ставити в приклад іншим національним громадам, більш численним і багатим, але менш згуртованим, як зразок миролюбності, толерантності, освіченості та злагоди.
Головною подією фестивалю стало відвідування їхнього родового гнізда — фортеці Джуфт-кале під Бахчисараєм. Сьогодні вона перебуває в запустінні. Потомственний доглядач стародавнього міста Михайло Якович Дубицький, якому цього року виповнилося вісімдесят років, згадує, що до війни тут ще мешкало декілька родин. Сюди з’їжджалися караїми з Севастополя, Сімферополя, інших міст Криму. Було галасливо й весело. Грали та сміялися діти. Під час війни було зруйновано гостьовий будиночок фортеці, і це значна втрата для музею, оскільки в ньому побували такі видатні особистості, як Адам Міцкевич, Олександр Грибоєдов, Василь Жуковський, Олексій Толстой, Леся Українка, Микола Бажан, Ісмаїл Гаспринський, Олександр Купрін та багато інших.
Асоціація «Кримкарайлар», створена на півострові 1994 року, з гіркотою визнає, що пам’ятка, на жаль, охороняється ненадійно — в Джуфт- Кале руйнуються будинки, фортечні стіни, зникають пам’ятні камені, вапнякові, гранітні та мармурові плити на цвинтарі Балта-Тиймез. Уже багато років держава лише обіцяє виділити гроші на відновлення їхнього родового гнізда. Але справа так і не зрушила з мертвої точки, хоча існує навіть урядова програма відродження культури кримчаків і караїмів. Але вона не виконується.
