Що насправді відбувається з цим сегментом преси і навіщо було приймати рішення, щоб потім його скасувати, «День» вирішив поцікавитися в управлінні ЗМІ Державного комітету з інформаційної політики, телебачення і радіомовлення. Як пояснив «Дню» начальник цього управління Олександр Семенов, щорічно до комітету надходять десятки прохань про фінансову допомогу від редакцій газет і журналів. Але постанова уряду від 03.03.1994р. №143, яку, власне, і було скасовано 1 червня, закріплювала державну підтримку тільки за сімома виданнями, з яких три за минулі вісім років втратили право на державну підтримку як прибуткові. Тепер усі видання на однакових правах можуть претендувати на цю допомогу. Звичайно, якщо вони не є прибутковими. Які критерії використовуються під час визначення тих, хто має право на допомогу? Фінансове становище, склад засновників (громадські організації, творчі союзи, колективи редакцій), мова видання (преференції — державній та національних меншин), а також — творчі плюси видання та його відповідність потребам аудиторії. На думку фахівців, сьогодні «дитячий» сегмент ринку періодичної преси досить-таки насичений, тут висока конкуренція, тому в підході до питання про дотації комітет повинен бути гранично об’єктивним, щоб підтримати не просто потребуючі, але й необхідні суспільству видання. І можливість цього з’явилася саме після скасування морально застарілої постанови. Про це й розповів у своєму інтерв’ю «Дню» голова Держкомінформполітики Іван ЧИЖ.
— Іване Сергійовичу, в пресі з’явилась низка публікацій, які передрікають загибель дитячих видань. Наскільки це відповідає дійсності?
— На жаль, деякі видання, подавши інформацію про скасування постанови, зробили, не розібравшись, неправильні акценти. Насправді постанова №143 почала суперечити Закону «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів», який приймався пізніше. У чому саме постанова суперечила законодавству? Вона містила список конкретних дитячих видань, які «підпадали» під держдопомогу, частина з яких уже не може на неї претендувати. Сьогодні в Україні зареєстровано 179 дитячих видань із загальнонаціональною сферою розповсюдження. Із них уже цього року на дотації претендують 12 видань — «Віночок», «Долонька», «Журавлик», «Казковій вечір», «Лучик», «Малеча», «Моя Батьківщина», «Пізнайко», «Зірка», «Смена», «Соняшник», «Однокласник». Це журнали та газети, засновники яких переважно трудові колективи редакцій, громадські організації. Але багато хто з них не міг би «претендувати» на цю допомогу внаслідок існування «списку».
На 2002 рік у бюджеті на держпідтримку преси передбачено 1 550 400 грн. Нагадаю, що в законі йдеться про державну підтримку не тільки дитячих ЗМІ. Але закон про бюджет виходить, у свою чергу, з реальної економічної ситуації. Тому цього року ми свідомо пішли на зменшення кількості претендентів, залишивши тільки дитячі видання і «Кримську світлицю» (єдину україномовну газету в регіоні). Інша річ, що фінансування здійснюється недостатньо. На перше півріччя було заплановано 653 тисячі грн., ми ж отримали 120 тисяч — і всі вони пішли на «Кримську світлицю». А тепер після скасування постанови 1994 року ми почнемо допомагати безпосередньо дитячим виданням. Як бачите, це цілком суперечить повідомленням преси: скасування постанови пішло на користь.
