Дівчинка дев’яти років від роду ніколи не переступала поріг школи. Її старша сестра за одне півріччя пропустила 217 уроків без поважних причин. Сестер вилучили у жінки, що їх народила, і запроторили до притулку на території обласної психлікарні у Скаржинцях під Хмельницьким.
— Звідси оцих дітей на другий день відправили до лікарні, де їм встановили купу жахливих діагнозів — від педикульозу до помірної розумової відсталості. Щодо їхньої матусі було порушено кримінальну справу за ознаками статті 166 (злісне невиконання батьками або опікунами встановлених чинним законодавством обов’язків по догляду за дитиною), — говорить заступник прокурора Хмельницького Олег Торкало.
Коли сестри залишали притулок, їх супроводжували сповнені нудьги і відчаю очі зацькованих підопічних, яким ще тут залишалося бути хтозна як довго. Й продовжувати спостерігати картини з життя «палати №6». Те, що не побачили за вікнами навпроти, домальовує уява. У кого ж не все гаразд із фантазією, її розбудять «бувальці». Розкажуть про тихих і буйних, про те, що буває, коли сусіди переживають раптові напади хвороб, як їх вгамовують... Особливості місцеперебування дають поживу для розмов і вражень.
Поруч — пацієнти, що перебувають у своєму світі, й представники підростаючого покоління, доставлені сюди примусово з вулиць і квартир, де батьки давно вже втратили людську подобу.
— 248 неповнолітніх «перейшли» торік через оцей притулок. Тут немає і натяку на активне дозвілля й належний розвиток. Навіть харчуються за лікарняними нормами калорій і вітамінів, — офіційно заявляє наглядова інстанція про це «паралельне співіснування».
Однак хіба таке вже й паралельне? То дорослим пацієнтам психлікарні, може, й байдуже, що робиться у сусідній будівлі на 50 ліжко-місць, і взагалі на цій грішній землі. Тут, у цій сірій казенній будівлі, де зібрано різного юного люду, — все не так. Перетинаючись із сусіднім хворим світом, вони лише зайве переконуються, що нікому не потрібні. Найвідчайдушніші періодично влаштовують звідси втечі — індивідуальні та масові. Назад. На вулицю. У підворітні. На вокзали. На ринки. Зграями і поодиноко жебракують, волочаться, стають токсикоманами, злодюжками.
— Під час рейду «Урок» кримінальною міліцією у справах неповнолітніх і однойменною службою виявлено 532 підлітки, що з різних причин обминають школу. 378 із них повернуто до навчання. 85 батьків притягнуто до адмінвідповідальності за невиконання обов’язків iз виховання дітей, — наводить сумну статистику прес- секретар прокурора області Лілія Івах.
Не повернуті до навчання «формують» свій світогляд у притулку в Скаржинцях не без опосередкованої участі пацієнтів психлікарні. І чекають, коли відповідні служби вирішать їхні долі. До інтернату відправити або до батьків, з якими провели відповідну виховну роботу? «У краї понад 2 тисячі дітей-сиріт і позбавлених батьківської опіки», — зазначає Лілія Івах. «Співробітникам притулку і служби у справах неповнолітніх треба ще за життя встановити пам’ятник за те, що працюють в отаких умовах з «важкими» підлітками», — вважає заступник прокурора Олег Торкало. І коли ж то, в якій здоровій голові визріло «мудре» географічне рішення? Що стосується часу, то це сталося тоді, коли вже відправили у минуле полум’яних пропагандистів і агітаторів за те, щоб «усе найкраще — дітям!». За їхніх часів і питання про малих волоцюжок не було, — зразу ж дорослими ставали... От воно, це питання, раптом виникло, й установи обласного рівня, зосередивши та спрямувавши зусилля, бюджетні гроші, отак вирішили, про що місцеві ЗМІ з радістю повідомили громадськості. В орачів педагогічної ниви, спеціалістів по роботі з сім’єю і молоддю, психологів й кого там іще не виникло жодного сумніву.
— «Вакантних» місць у притулку не буває, усі зайняті постійно, — говорить начальник обласної кримінальної міліції у справах неповнолітніх Анатолій Марцинко.
— Лише торік у краї 177 осіб були позбавлені у законному порядку батьківських прав щодо 307 дітей, — пояснює прес-секретар прокурора Лілія Івах. Вона щиро співчуває підліткам, яким доводиться до трьох місяців перебувати у Скаржинцях.
— У ході останнього рейду по Хмельницькому затримали двох. Туди ж, до Скаржинець, відправили. Решта порозбігалася хто куди. До цього ж притулку звозять з усіх міст і сіл краю. Від будь- якого кінця області до Скаржинець щонайменше — сотня кілометрів, — продовжує Анатолій Марцинко.
То й не завжди мають за ліпше отак далеко їхати. Й не завжди є чим везти. Пішки ж не поведуть. У Шепетівці кажуть: якщо вдасться випросити пальне в місцевої влади. «Це ж в отій самій Шепетівці, де п’яна мати вдарила ножем 14-річного сина, а потім порізала собі руку, аби звинуватити хлопця у нападі на неї та його трирічну сестричку», — розповідає начальник центру громадських зв’язків управління МВС Віктор Коверзюк. Додає, що у міліцейській хроніці не минає і тижня без повідомлення, що зникла безвісти дитина. Часто-густо не від хорошого життя залишають батьків. Як правило, їх знаходять у результаті оперативно-розшукових заходів.
І — туди ж, до Скаржинець. Якщо тільки не станеться гірше. «231 із 387 доставлених у міськрайвідділи міліції юних порушників були п’яні. Торік 790 злочинів скоєно неповнолітніми. Серед них — убивці, гвалтівники, розбійники, грабіжники, злодії», — зазначає Лілія Івах.
П’ють, бо їм наливають. Усі й скрізь. Звісно ж, якщо заплатять. Якось довелося запитати в управлінні торгівлі Хмельницького міськвиконкому, чи когось там принаймні картали за це злісне порушення. Відповіли, що зайняті, й не мають часу на цю тему спілкуватися.
— Колись були клуби для роботи з підлітками за місцем проживання, залишилися одиниці. Згортається робота позашкільних установ, гуртків, секцій. Майно зникло хтозна-куди, будівлі зайняли комерсанти — торгують і культурно обслуговують, — обурена Лілія Івах. — А троє учнів навчально-виховних закладів Хмельницького після смерті їхніх батьків по півроку перебували без опіки. Бо керівники цих закладів не відправили вчасно документи в управління освіти.
Отак і продовжується співіснування двох паралельних світів — байдужого й цинічного з боку організаторів життя й того, що має стати його продовженням. За словами начальника служби у справах неповнолітніх облдержадміністрації Ніни Магур, однією з головних причин того, що «крива» безпритульності, злочинності серед її підопічних «пішла» вгору, є злидні: «Бідність не звільняє від відповідальності. Якщо батьки народили дитину, то вони повинні забезпечити її усім необхідним для нормального життя. Прикро, та безвідповідальне батьківство останнім часом набуло поширення».
Дещо інше спостерігають у наглядових інстанціях. «Прокурор Хмельницького району порушив кримінальну справу щодо посадових осіб Немичинецької школи. Ті на «мертві душі» одержали і привласнили десять тисяч гривень зарплатні. Благодійник вручив Заставецькій школі комп’ютера, що чомусь опинився в будинку директора цього закладу. Виявлено факти привласнення допомоги, призначеної неблагополучним сім’ям. І ще виявилося, що до «Артека» на новорічні заходи відправляли дітей, у яких впливові батьки. Замість отих, які мали на те право. Торік, за документами прокурорського реагування, до різних форм відповідальності притягнуто 97 посадовців з органів освіти, за винятком вчителів і викладачів», — мовить Лілія Івах про тих, хто «сіє розумне, добре й вічне».
— Скаржинці — не місце для притулку. Якби на території краю створити бодай три притулки — у Хмельницькому, Кам’янці-Подільському й Шепетівці, ефективність нашої роботи підвищилася б, — вважає занепокоєний ситуацією начальник кримінальної міліції у справах неповнолітніх Анатолій Марцинко. Він згадав, що «до 1998 року у Шепетівці був зразковий заклад, де для підопічних організовували трудове виховання, долучали їх до спорту і взагалі до здорового способу життя».
Що ж з тим зразковим закладом сталося? «Закрили. З причини відсутності фінансування», — відповів.
— Притулок з території Скаржинецької психлікарні слід негайно кудись перенести, — зажадав на одній з недавніх нарад прокурор області Іван Сибіга.
— Таки треба щось робити, — погодився заступник голови облдержадміністрації Анатолій Роздобудько. Невже розвиднюється?..
