Українські підприємства не можуть забезпечити належні умови праці та, як свідчить статистика, щороку травмують дедалі більше своїх працівників. Ситуація із виробничим травматизмом у Києві стала вчора провідною темою спільного засідання Колегії виконавчих органів, організованого Федерацією профспілок України.
Незважаючи на роботу, яка проводиться з питань охорони праці та безпечної життєдіяльності населення, травматизм на виробництві із року в рік збільшується, особливо — з тяжкими наслідками. Так, за інформацією дев’яти київських травмпунктів, протягом 2005 року із травмами на виробництві до них звернулися 1430 осіб. Управління охорони здоров’я має ще одну цифру — 6164 випадків травматизму. За офіційною ж статистикою, у 2001 році в Києві було травмовано 859 чоловік, у тому числі 59 — смертельно, а в 2005 році — відповідно 986 і 89 осіб.
Разючу різницю у цифрах заступник голови Київської міської ради профспілок Володимир Рижих пояснює просто: це — приховування виробничого травматизму, звичне для Києва явище. Iз більш ніж шести тисяч звернень розслідувано і пов’язано із виробництвом тільки 986. Часто заклади охорони здоров’я просто не повідомляють підприємства про звернення працівників. Таким чином, коефіцієнт важкості виробничого травматизму із року в рік зростає, і у 2005 році вже перевищив 44 людино-дні на одну травму, тобто розслідуються тільки важкі травми. Цей факт значною мірою впливає на профілактику виробничого травматизму.
Усупереч чинному законодавству на роботах із важкими і шкідливими умовами праці досі використовується праця жінок та підлітків. У 2004 році вдвічі збільшилася кількість професійних захворювань, зокрема серед жінок — у 6 разів, але переведення на легші умови праці не відбулося. Більше того: працівники більшості промислових підприємств столиці не забезпечені такими елементарними речами, як їдальні, душові кімнати, спецодяг.
Фінансування охорони праці відбувається за залишковим принципом як з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, так і з боку роботодавців, і складає у середньому не більше 90 коп. на одного працівника.
Iз загиблих на виробництві протягом минулого року найбільше припадає на будівництво — 33 особи. Ця ж галузь лідирує і в загальній кількості травм — 24% від усіх зареєстрованих. За словами голови Київської профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів Володимира Крижановського, нічого дивного у такій тенденції немає. «У Києві зареєстровано 624 будівельні організації, переважна більшість яких —маленькі приватні компанії. I у 60% цих організацій немає спеціаліста з охорони праці! — говорить В. Крижановський. — Замість того, щоб готувати власних фахівців, сюди головним чином запрошують людей із регіонів. Коли у себе в Закарпатті чи Вінниці людина зводить одноповерхові будівлі, а тут раптом мусить лізти на висоту двадцять п’ятого — без інструктажу, без профспілки, нічого дивного, коли більша частина травм на будівництві — це падіння з висоти».
