У Львові знову стріляли, правда, на цей раз гумовими кулями. Але все одно потерпілі опинились у лікарні. Інцидент стався в одному з міських рейсових автобусів, коли на прохання кондуктора, 24-річного Дмитра Паньківа, один із пасажирів відмовився платити за проїзд, сказавши, що в нього, мовляв, «службовий».
— Коли я попросив його показати посвідчення, — розповідає Дмитро, — він відмовився, а оскільки я продовжував наполягати, то схопив мене за шию і почав душити...
Почувши, що пасажири підняли гвалт і побачивши, що його кондуктору і сину загрожує серйозна небезпека, водій автобуса, 45-річний Володимир Паньків, зупинивши машину, кинувся йому на допомогу, вимагаючи від пасажира, аби той негайно покинув автобус. Той відмовився, і тоді водій став його випихати із салону силою. Тієї миті й пролунали два постріли. Одна куля влучила у грудну клітку водієві лише за кілька сантиметрів від серця. Друга — в ногу його сина, кондуктора. Із пораненням грудної клітки Володимир потрапив у 8-му клінічну лікарню, де йому зробили операцію видалення гумової кулі, яка застрягла у товщі м’яза. А Дмитро від госпіталізації відмовився: його поранення було кваліфіковане медиками, як неважке. Щодо того, хто стрiляв, то пасажири його скрутили, відібрали пістолет і викликали міліцію. Виявилося, що він справді «службовий» — старший прапорщик «убозівського» «Сокола», 33-річний Віталій Сорокін, який того дня повертався після нічного чергування додому.
За міліцейською версією, яку оприлюднив начальник Львівського УБОЗу Богдан Шкарада, Віталій Сорокін, який, з двома зламаними ребрами і травмою голови, теж опинився в лікарні, діяв у порядку самооборони. Як стверджує полковник Шкарада, зачинщиком інциденту був водій автобуса, який, побачивши штурханину в салоні, вихопив із-під свого сидіння гумовий кийок і з криком «Бий мента!» кинувся на Сорокіна. За словами Богдана Шкаради, пістолет, з якого стріляв Сорокін, не є табельною зброєю — її він здав після закінчення чергування. Однак він має право на постійне носіння та застосування газової зброї, яка стріляє гумовими кулями, в разі необхідності. «Сорокін дозвіл на пістолет має, а водій на кийок — ні», — зауважив Шкарада, одночасно наголошуючи, що крапки над «і» у цій справі розставлятиме слідство і суд.
Отже, правоохоронці поки що трактують поведінку Сорокіна, як самооборону. Однак потерпілі та інші пасажири- свідки переконані, що ніякої фізичної загрози з боку водія чи кондуктора для Сорокіна не було. Тим більше дивує, чому боєць спецпідрозділу «Сокіл», який, за словами його колег, досконало володіє прийомами рукопашного бою, вхопився за пістолет? І чи мав він право застосовувати зброю в салоні автобуса, заповненого людьми? Більше того, як свідчать пасажири нещасливого ЛАЗу, Сорокін першим почав виявляти агресію. Про це ж говорить і Володимир Паньків, який працює шофером з 1976 року. «За багато років, — каже він, — я не пригадую жодного випадку, щоб пасажири поводилися так агресивно». Тим часом медики, які визнають його стан як задовільний, відзначають, що Володимиру Паньківу надзвичайно пощастило — стріляли ж у нього зблизька. Якби куля пішла у бік серця чи шиї, кажуть вони, можна було чекати гіршого. А так вона застрягла у великому грудневому м’язі, що і врятувало водія, який пробуде у лікарні щонайменше два тижні.
Зрештою, на чиєму боці правда, встановить, мабуть, лише суд. Але чи можна сьогодні стверджувати, що конфлікт в автобусі виник, як мовиться, на рівному місці, через якихось 60 копійок? Як стверджує начальник львівської обласної асоціації перевізників Роман Лобода, якби культура поведінки водіїв і пасажирів відзначалась елементарною толерантністю, то ні цього інциденту не сталося б, ні інших непорозумінь не виникало б. Хоча пан Лобода визнає: так звані «пільговики» стали дуже серйозною проблемою для перевізників. «Щомісяця на оплату їхнього безплатного проїзду ми мали отримувати з бюджету близько 400 тисяч гривень, — розповідає він. — Але, на жаль, уже давно з тих грошей не отримуємо ні копійки». І тому, на його думку, водії так ретельно доскіпуються до кожного пасажира, який пред’являє те чи інше посвідчення «пільговика». До речі, чому Сорокін вирішив, що має право на безплатний проїзд? Адже пільги на проїзд працівники міліції мають лише під час виконання службових обов’язків, а старший прапорщик, коли сідав у автобус, нічне чергування вже закінчив...
