У результаті, якщо на зорі нашої незалежності парламентська
комісія могла вимагати даних слідства — і отримувала їх, то комісія Лавриновича,
скажімо, за словами її голови, відіславши 15 запитів до МВС, СБУ і Прокуратури,
отримала відповіді далеко не на всі свої запитання (тоді як вона, зі свого
боку, детально ознайомила слідство з протоколами своїх засідань). «Оцінюючи
обсяг і зміст інформації, що надійшла в комісію від правоохоронних органів,
та інформації, яка оприлюднювалася ними через ЗМІ, слід визначити непослідовність
у діях правоохоронців, — зокрема зазначається у звіті комісії. — З одного
боку, доречним є посилання на заборону розголошування відомостей про хід
попереднього слідства, з iншого — оприлюднення окремих відомостей про хід
цього слідства в засобах масової інформації. Наприклад, на запит комісії
про встановлення осіб, які стежили за Гонгадзе, і тих, хто збирав інформацію
про нього у сусідів і рідних, даних ми не отримали. Хоча в той же час оприлюднюються
окремі факти, як, приміром, лікування після поранення в госпіталі Тбілісі,
автомобільна аварія в Туреччині, купівля квитка на прізвище Гонгадзе в
Москві, повідомлення про появу в одному з барів або у вагоні поїзда зниклого
журналіста, що, безумовно, формує певну громадську думку».
Висновок комісії О.Лавриновича однозначний: назріла «крайня
необхідність правового регулювання створення та діяльності тимчасових слідчих
комісій ВР». При цьому в законі мають бути чітко обумовлені повноваження
й інструменти роботи таких комісій окремо у випадку, коли щодо даного предмету
ведеться слідство правоохоронними органами, та у випадку, коли комісія
має цим займатися самостійно.
Щоб слідчі комісії парламенту були дієвим інструментом
для ведення рослідувань або контролю за веденням слідства, потрібні термінові
законодавчі дії, —каже Олександр Лавринович. — Сьогодні в Україні є досить
недобра правова ситуація, у тому числі і в частині нагляду за веденням
кримінальних розслідувань. Сьогодні прокуратура одноосібно має право порушувати
кримінальну справу, вести попереднє слідство, здійснювати нагляд за попереднім
слідством, представляти інтереси держави у суді у справі та після розгляду
справи у суді має право опротестувати вирок суду. Цей ланцюжок є достатнім
свідченням того, що ці функції мають бути роззосереджені. Якщо ми хочемо
виконання конституційних норм і мати результативну роботу депутатських
комісій, то треба внести відповідні зміни в проект Кримінально- процесуального
Кодексу, який сьогодні розглядається, та інші документи, які стосуються
ведення слідчих дій та права контролю за ними.
P.S. На вчорашній прес-конференції народні депутати
України Олександр Жир і Володимир Філенко, які представляють так звану
незалежну депутатську комісію зi справи Георгія Гонгадзе, заявили, що є
політичні кола, зацікавлені в тому, щоб справа з розслідування вбивства
журналіста залишалася відкритою. При цьому, однак, депутати не посилалися
ні на які документальні свідчення. Депутати також перерахували ряд вже
відомих ознак, які, на їх думку, підтверджують, що тіло, знайдене в Таращанському
районі дійсно може належати Георгієві. При цьому депутати, однак, знову
послалися лише на висновки «авторитетного», але безіменного судмедексперта.
Присутня на прес-конференції Мирослава Гонгадзе, в свою чергу, обмежилася
таким коментарем: «Я нікому не вірю. У мене вичерпаний весь ресурс емоцій.
Нехай кажуть, що хочуть...» Показова реакція...
