За словами заступника генерального директора Національного космічного агентства України Едуарда Кузнєцова, вітчизняній космічній галузі є чим пишатися: наша країна посідає третє місце за кількістю пусків у космос, після США і Росії. За минулий рік українські космічні інженери здійснили вісім пусків, що становить 12 % від світових. Також Національне космічне агентство України розробило четверту космічну програму, реалізація якої розпочнеться 2008 року. В неї буде закладене створення декількох космічних апаратів, телекомунікаційного супутника, кількох супутників для дистанційного зондування Землі, завдяки яким Україна зможе брати участь у різних міжнародних космічних проектах.
Ще одним цікавим почином пан Кузнєцов вважає нову програму «Іоносат». Вона передбачає створення трьох супутників і їхній пуск в іоносферу для її подальшого дослідження. Дослідницька інформація, отримана завдяки цим супутникам, дозволить завчасно дізнаватися про стихійні лиха, що насуваються, що дасть можливість попередити населення про можливу загрозу і врятувати чимало людських життів.
За словами Кузнєцова, в Україні є одна з найкращих у світі станцій спостереження за сейсмічною активністю. Колись вона була створена для відстеження ядерних вибухів на планеті, але сьогодні, модернізована Національним космічним агентством, може реєструвати коливання сейсмічної активності по всій планеті. Ця станція допомогла під час стихійних лих в Індонезії в грудні 2004 року, коли потужний землетрус, епіцентр якого був недалеко від берегів індонезійського острова Суматра, викликав цунамі, й 2006 року, коли землетрус забрав життя тисяч індонезійців. Тоді наша станція спостереження сейсмічної активності висилала в Міжнародний центр даних у Відні інформацію, отриману шляхом своїх спостережень, чим помітно допомогла індонезійському народу.
За словами Едуарда Кузнєцова, за останні роки в Україні накопичилося близько 180 космічних технологій, які не застаріли і які можна вигідно продати. У зв'язку з цим зараз триває робота із заснування Центру комерціалізації космічних технологій. Наразі готується правова база для забезпечення гарантій інтелектуальної власності, й вже наступного року планується продати дві-три технології. «Пригадаймо, як інженери, які проектували костюми для астронавтів, вигадали застібки на липучках, які потім були комерціалізовані, й тепер багато людей їх використовують, — говорить Едуард Кузнєцов. — Або, наприклад, відомі всім суперклеї — спочатку їхня формула була виведена для створення клею, який використовувався для ізоляційних плиток на космічній техніці».
Діяльність Національного космічного агентства України лише космосом не обмежується. Важливим сегментом наукових досліджень і розробок є вітроенергетика. Вітроагрегати, розроблені космічним агентством, мають дедалі більший попит, і керівництво агентства вважає їх перспективним напрямом. Тролейбуси, комбайни, трактори, вагонокомплекти, шасі для літаків, різне медичне обладнання — неповний список того, що створюють заводи космічного агентства. Багато власників лічильників споживання газу та води, можливо, навіть не здогадуються, що їхні рахункові прилади зроблені людьми, що творили космічні апарати.
У «ПІВДЕННОМУ» — ПОТРІЙНЕ СВЯТО
Міжнародний день космонавтики і День працівників ракетно-космічної галузі України для працівників дніпропетровського конструкторського бюро «Південне» — подія знаменна й символічна. За збігом обставин, професійне свято вітчизняних ракетників практично збігається з датою заснування самого КБ, створеного 10 квітня 1954 року, а також запуском 13 квітня 1985 року першої ракети-носія «Зеніт», яка стала знаменитою завдяки унікальному міжнародному космічному проекту «Морський старт». Окрім того, саме 12 квітня народився генеральний конструктор КБ «Південне» Станіслав Конюхов, який цього року відзначає свій 70-річний ювілей. Його внесок у розвиток української космонавтики, за визнанням колег, важко переоцінити, оскільки керувати конструкторським колективом академікові НАНУ і Героєві України С. Конюхову довелося в найважчий період. Багато в чому завдяки його зусиллям ракетно-космічну галузь незалежної України вдалося не лише зберегти, але й задіяти її потенціал на світовому ринку космічних послуг. Комерційні запуски супутників ракетами-носіями «Зеніт», «Циклон» і «Дніпро» сьогодні здійснюються в межах цілого ряду міжнародних космічних програм. Загалом у галузі, за даними НКАУ, нині працює близько 40 тисяч висококласних фахівців, декілька академіків, 30 докторів і понад 200 кандидатів наук. Багато хто з них в останні роки був задіяний і в створенні першого єгипетського супутника Egiptsat-1, запуск якого заплановано на ці квітневі дні.
Як повідомили в Центрі інформаційних зв'язків ГКБ «Південне», міжнародний тендер на розробку та виготовлення єгипетського космічного апарата Україна виграла шість років тому в нелегкій боротьбі з конкурентами з Росії, Великої Британії, Кореї та Італії. Українські ракетники змогли перемогти не лише завдяки прийнятним цінам на космічні послуги, а й тому, що запропонували вдалі технічні вирішення. Єгипетський супутник дистанційного зондування Землі, на відміну від своїх багатотонних «побратимів», важитиме лише близько 100 кг. На навколоземну орбіту його, разом із іншими космічними апаратами — Саудівської Аравії, університетів США і країн ЄС, — виведе конверсійна ракета-носій «Дніпро», створена на базі найпотужнішої у світі бойової стратегічної ракети SS-18 «Сатана». Цікаво, що, за заявами представників НКАУ, єгипетські партнери не виключають можливості створення в Україні ще одного аналогічного супутника, проте, як і будівництва центру обробки супутникової інформації на території самого Єгипту.
Своєрідним визнанням ролі України на світовому космічному ринку стане міжнародна конференція «Передові космічні технології на благо людства», яка відкриється в Дніпропетровську буквально днями. Цей представницький форум, присвячений 50-річчю початку космічної ери, проводитиметься під егідою Міжнародної Академії астронавтики, штаб-квартиру якої розташовано в Парижі. Порядок денний конференції включає в себе не лише обговорення традиційних питань, пов'язаних із тенденціями розвитку супутникових систем чи ракетних двигунів. Тут же розглядатимуться досить незвичайні проблеми антиастероїдного захисту нашої планети, видалення радіоактивних відходів у космос, а також очищення навколоземного космічного простору від техногенного забруднення. Не менш важливо й те, що учасники конференції приділять увагу залученню молоді до космічних досліджень. До речі, протягом усіх років незалежності в Дніпропетровську діє молодіжний аерокосмічний центр, а школярі й студенти, що беруть у його роботі участь, нерідко дивують серйозних учених своїми ідеями і розробками.
