Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Пристрасть до перейменувань

2 вересня, 2000 - 00:00

У новому сезоні, як пообіцяв журналістам на прес-конференції Едуард Маркович Митницький, театр планує показати публіці сім прем’єрних спектаклів (компенсуючи вкрай малу кількість прем’єр — дві — минулого сезону), в числі нових робіт дві постановки самого метра, спектаклі Дмитра Богомазова, Юрія Одинокого, Миколи Яремківа, Олексія Лисовця, а також режисерський дебют Лева Сомова — хореографа, відомого оригінальними пластичними вирішеннями спектаклів рідного театру. На Лівому березі Сомов уже дебютував як актор, а тепер готує власну постановку «А ми, дурні, за все це платимо» (П. Вернейль, Ж. Барра «Школа платників податків»). Едуард Маркович переконаний, що п’єсу необхідно було перейменувати: на його думку, слово «школа» на афіші недоречне (слово «дурні», безсумнівно, доречніше; цілком можливо, що театр перевірив його комерційний ефект спектаклем «Дурна» — слово, що воістину радує око і пестить слух). Постановка за «Анною Кареніною» Толстого, яку репетирує Едуард Маркович, називатиметься «Блаженні ті, що плачуть», «Пан де Пурсоньяк» Мольєра стане на афіші театру «Блискучими коханцями» (режисер Дмитро Богомазов), а «Нехай одразу двох не любить» Миколи Яремківа — перша прем’єра цього сезону, вже призначена на 3 жовтня — це перероблена Наталею Дубініною п’єса Михайла Старицького «Ой не ходи, Грицю». Радше вийнятком, ніж правилом для театру на Лівому березі виглядає збереження в афіші початкової назви: вистава Олексія Лисовця за чудовою п’єсою Юджіна О’Ніла називатиметься так само, як і в драматурга — «Кохання під в’язами». Ця п’єса вже колись була в репертуарі театру, однак нинішня постановка, яку планується показати на початку листопада — це, за словами художнього керівника, не поновлення старого спектаклю, а оригінальне сценічне втілення.

На прес-конференції Едуард Митницький розкрив журналістам і таємниці «театрального портфеля»: явний драматургічний фаворит худкерівника — Родіон Федєнєв, чиї п’єси «Утоли моя печалі» і «Жіночі історії» (відверта розмова дружини Моцарта з дружиною Сальєрі), хоч і у невизначеному майбутньому, але плануються до постановки в театрі. Нині на Лівому березі грають п’єсу Федєнєва «Вічний чоловік» (за Федором Достоєвським), а в середині листопада Митницький представить на малій сцені постановку федєнєвської п’єси «За що я тебе люблю» — про стосунки Ліки Мізінової й Антона Павловича Чехова. Камерному спектаклю, який легко надається до транспортування і у якому зайняті прима київської сцени Ада Роговцева та прекрасний актор Анатолій Ященко, вже сьогодні передрікають плідне гастрольно-фестивальне життя, а їздити в нинішньому сезоні театр планує частіше і більше, ніж у попередньому.

Леся ГАНЖА, «День»
Газета: 
Рубрика: