Завершуючи двотижневий візит в Україну, глава місії МВФ Емануель ван дер Менсбрюгге учора заявив, що Міжнародний валютний фонд шкодує з приводу затримки приватизації обласних енергопостачальних компаній і вважає за необхідне її проведення. Як підкреслив Е. Менсбрюгге, уряду України необхідно «послати сигнал» інвесторам про активізацію приватизації в країні. За його словами, потрібно сформувати план реструктуризації заборгованості в енергетиці, що прискорило б і полегшило приватизацію в галузі. У той же час глава місії дипломатично відзначив «можливу оптимістичність» плану приватизаційних надходжень у розмірі 2,1 млрд. грн. i підкреслив, що за умови «сильної політичної волі» його можна виконати.
Так чи iнакше, МВФ продовжить переговори з урядом і Національним банком України щодо підготовки нової програми «попереджувальний stand-by» лише після ухвалення реального державного бюджету на 2003 рік, а на нинішньому етапі про розмір нової програми (українська сторона розраховує отримати $600- 800 млн.) говорити передчасно, сказав Е. Менсбрюгге. Причому МВФ явно став на бік українського уряду в його дискусії з парламентом, заявивши про те, що вважає проект держбюджету-2003 реалістичним. Але якщо ухвалення бюджету можна розглядати як попередню умову для переговорів, то, мабуть, надалі МВФ також не знизить планку своїх вимог. За словами Е. Менсбрюгге, ключовими темами нової програми для України стануть поліпшення фіскальної ситуації в країні, підвищення надійності та ефективності роботи реального сектора економіки й реформи в енергетиці. Глава місії звернув особливу увагу на фіскальний результат роботи галузі та на рівень її розрахунків з бюджетом. Він зазначив, що на сьогодні дві третини зростаючої податкової недоплати формується в енергосекторі.
Е. Менсбрюгге також вважає, що необхідно ліквідувати необгрунтовані пільги, що дають переваги окремим секторам на шкоду іншим (у зв’язку із цим він висловив схвалення наміру уряду з 2003 року припинити податковий експеримент у металургії). Ще одним завданням у фіскальній і бюджетній сферах глава місії назвав перехід від соціальних субвенцій до адресної соціальної допомоги та «підвищення її адресності», за що теж раніше неодноразово висловлювався прем’єр-міністр Анатолій Кінах.
Цікаво, що водночас Україна дістала від МВФ досить високу оцінку з монетарної політики, яка дозволила зберегти цінову стабільність і забезпечити низьку інфляцію. У той же час Е. Менсбрюгге зазначив, що низька інфляція викликана ще низкою «виняткових» чинників, зокрема зниженням цін у агрокомплексі й відмовами від планованого підвищення тарифів у енергетиці й інших галузях.
На що натякає, говорячи про сильну політичну волю, представник МВФ?
Нагадаємо, що прем’єр-міністр України Анатолій Кінах минулого тижня заявив про перенесення приватизації дев’яти обленерго на 2003 рік. За його словами, конкурси з їх продажу буде оголошено після того, як на законодавчому рівні вирішиться питання про часткове списання й реструктуризацію їхньої кредиторської й дебіторської заборгованості, що становить майже 8,8 млрд. грн. І Кабінет Міністрів уже відіслав у Верховну Раду законопроект «Про реструктуризацію заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності України, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії».
За оцінками Мінпаливенерго, завдяки ухваленню цього документа можна було б ліквідувати 4-5 млрд. грн. заборгованості за електроенергію, загальний обсяг якої сягає близько 16 млрд. грн. Однак парламентський комітет з питань фінансів і банківської діяльності його відхилив і, схоже, схильний якщо не поховати взагалі, то відкладати й надалi. Принаймні, перший заступник глави комітету Віктор Капустін, відповідаючи на запитання «Дня», сказав, що нічого не знає ні про те, чому цей законопроект був відхилений (на тому засіданні його не було), ні про його подальшу долю.
Але ТЕК живе не лише вчорашнім днем, коли в основному формувалися його борги, а й сьогоднішнім, коли ефективність енергокомпаній залежить від тарифів, що встановлюються для них у централізованому порядку. Як зазначалося вище, МВФ без особливого ентузіазму розглядає відмову уряду підвищувати тарифи, вбачаючи в цьому небажаний сигнал для інвесторів. На цьому тлі в Україні нині пробиває собі дорогу проміжний варіант, що полягає в тому, щоб «не підвищувати», але вдосконалювати тарифну політику в паливно-енергетичному комплексі. Так вважає голова парламентського комітету з питань паливно- енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Андрій Клюєв. «Ми повинні говорити не про підвищення тарифів, а про тарифну політику», — роз’яснює він і навіть стверджує, що президент Європейського банку реконструкції та розвитку Жан Лемьєр погодився з необхідністю зваженого підходу до формування тарифів. За словами А. Клюєва, Україна повинна провести таку тарифну політику, яка стимулюватиме інвестора впроваджувати нові енергозберігаючі технології, скорочувати втрати енергоресурсів, знижувати собівартість продукції. «Лише після вирішення цих питань можна говорити про розмір тарифів», — сказав депутат, додавши, що «їхнє підвищення при цьому зовсім не обов’язкове».
А тим часом така важлива галузь української економіки, як енергетика все більше потребує реформ, ініційованих «політичною волею» (й тут, безумовно, правий пан Менсбрюгге). Рада енергоринку збирається звернутися в парламентський комітет з питань ТЕК, ядерної політики та ядерної безпеки з проханням терміново внести поправки до закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що передбачають запровадження мораторію на банкрутство енергокомпаній до розв’язання проблеми реструктуризації боргів за електроенергію. Джерело, близьке до енергоринку, сказало «Дню», що питання з боргами необхідно вирішити для стабілізації української економіки взагалі. За його словами, сьогодні всі члени оптового ринку електроенергії в Україні судяться один з одним, і справа може дійти до масових банкрутств. Приватизація з боргами може призвести до того, вказало джерело, що суми, спрямовані від цього до бюджету, будуть на порядок або навіть більше меншими, ніж без боргів, якi є «небажаним елементом при приватизації». «Коли продається якийсь об’єкт, — сказала «Дню» член наглядової ради Чернігівобленерго Юлія Носулько, — його оцінка, безсумнівно, залежить від фінансово-економічного стану, який, зокрема, характеризується й обсягами заборгованості. Можна й не реструктуризувати ці борги, але якою в такому разі буде ціна об’єктів, що продаються? Виходить, держава просто повинна їх подарувати».
Словом, перед Україною стоїть вибір: віддати обленерго в тіньову приватизацію за борги або, враховуючи нинішню несприятливу кон’юнктуру, виставити на прозору приватизацію й не дуже дорого продати, заздалегідь реструктуризувавши частину заборгованості. Разом із тим попередній досвід приватизації ставить багато додаткових питань. Голова комісії УСПП з питань розвитку паливно-енергетичного комплексу Микола Стеблінський у бесіді з «Днем» зазначив: «Я також шкодую про те, що приватизацію енергетики в нас припинено. Це неправильно. Звичайно, й задешево продавати не можна. А тим більше не можна вирішувати це питання за рахунок несправедливих тарифів, коли для іноземних інвесторів запроваджуються одні тарифи, тепличні умови, а для своїх — інші. Те саме й з боргами. Коли одним вони прощаються, а іншим ні, то зрозуміло, що це робиться за рахунок iнших і з кишені споживача». У цих умовах, вважає М. Стеблінський, іноземний інвестор до нас не піде. На це можуть наважитися лише ті, хто звик працювати в Україні.
ДО РЕЧІ
У пояснювальній записці уряду до проекту державного бюджету на 2003 рік вказується, що 2003 року не передбачається продаж пакетів акцій 12-ти обленерго чи акцій ВАТ «Укртелеком», повідомляє Інтерфакс-Україна.
