Традиційно український народ поетизував усе, важливе що відбувалося в житті людини чи громади. А будь-що важливе завжди пов’язувалося з віруваннями. Так, одне з визначних релігійних свят Преображення Господнього, яке припадає на 19 серпня, серед 12 річних свят християнського календарного циклу, за своєю значимістю, вважається третім після Різдва та Великодня. В народі ж йому дали милозвучну поетичну назву Яблучний Спас і свято врожаю. Тож навіть той, хто не знайомий з біблійною історією, яка передувала відзначенню цього свята, знає, що 19 серпня люди традиційно святять фрукти та мед.
За Біблією ж, в цей день Ісус Христос разом зі своїми учнями піднявся на вершину гори. Посеред ночі довкола нараз спалахнуло дивовижне світло: учні побачили, як їхній учитель у блаженному сяйві здіймався на небеса й почули голос Всевишнього, який сповістив, що Ісус є намісником Бога на землі. Саме це і переконало присутніх у надприродній місії Христа — об’єднанні земних і небесних начал. Звідси й назва свята — Преображення Господнє.
Можливо й важко поєднати цю біблійну історію із народною традицією святити на Спаса яблука та груші, але є підстави вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань, коли наші далекі пращури відзначали закінчення жниварської пори і перехід до іншого циклу життя — підготовки до зими. Теж свого роду преображення природи...
