Сьогодні в базиліці Святого Бартоломея в Римі вручатимуть цьогорічну відзнаку Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.
Омелян Ковч — греко-католицький священик. Під час німецької окупації Західної України, намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх та видав їм метрики про хрещення. Звернувся з листом до Гітлера, в якому засуджував масові вбивства євреїв і вимагав дозволу відвідувати євреїв в гетто. За це навесні 1943 році був заарештований і ув’язнений в концтаборі Майданек, де таємно продовжував свою священицьку діяльність. «Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці, — писав в одному зі своїх листів. — Я єдиний священик між ними... Тут я бачу Бога, Який є один для всіх нас, без огляду на наші релігійні відмінності... Коли я відправляю літургію, вони всі моляться. Вони умирають по-різному, і я допомагаю їм перейти цей маленький місточок до вічності». Отець Омелян Ковч був спалений у крематорії концтабору смерті Майданек (нині терени міста Люблін, Польща).
Власне, премія вручається за значний внесок у розвиток екуменічного діалогу, діалогу культур і народів, міжрелігійного та міжнаціонального порозуміння, благодійної діяльності, за особистий життєвий приклад жертовності та гуманізму.
Цьогоріч лауреатами стали: поетеса Ліна Костенко, громадська діячка Зеня Кушпета (Канада), історик, професор ізраїльського університету Бен-Гуріона Шимон Редлих, християнська спільнота, що діє в понад 70 державах світу, активно допомагаючи бідним, нужденним без житла, хворим на СНІД, — Спільнота Святого Егідія.
Участь у церемонії нагородження візьмуть: глава УГКЦ Блаженнійший Святослав (Шевчук) (до слова, Блаженнійший Любомир (Гузар) є почесним головою комітету зі вшанування пам’яті отця Ковча); зрозуміло, самі лауреати (від імені Ліни Костенко буде Оксана Пахльовська); філософ і публіцист, учасник Ініціативної групи «1 грудня» Євген Сверстюк та інші.
«Премія Омеляна Ковча, з одного боку, увічнює його ім’я і пам’ять про нього, — говорить Євген СВЕРСТЮК. — А з іншого, вона живить в нашій свідомості той вічний ідеалістичний вогонь самопожертви, любові до ближнього і спільності людської долі. Той ідеалізм, власне, живив усі покоління. Якщо ми маємо культуру, то завдяки йому. Очевидно, це дуже актуально й зараз».
P.S. Незабаром у «Дні» — матеріал Оксани Пахльовської про премію Омеляна Ковча.
