Сьогодні свій день народження відзначає постійний автор та друг «Дня», секретар Національної спілки журналістів України, директор Миколаївського коледжу преси та телебачення, президент Асоціації молодіжної преси України Гліб ГОЛОВЧЕНКО. Привітання іменника «День» використав як можливість поговорити з ним щодо необхідності підвищення рівня медіа-освіти українського суспільства та брак якісних ЗМІ, готових це робити.
— Яку ви відводите роль журналістиці у процесі формування громадянського суспільства в Україні?
— Переконаний, що в тих реаліях, в яких живе Україна, саме свідомі журналісти мають виконувати головну функцію у питанні формування громадянського суспільства. Але це мають бути взаємні процеси: ЗМІ поступово формує громадянське суспільства, а сама громада опікується тим, якої якості у них повинні бути медіа. Першим — дійсно якісним ЗМІ, як і свідомим громадським активістам — найважче. Адже це — не виконана «домашня робота», передовсім, української журналістики. Як цього ефекту можна досягнути? За допомогою хорошої медіа-освіти. Тому, переконаний, наразі необхідно якомога більше підвищувати саме рівень медійної освіти українців. Це робота для медійних організацій, медіа-експертів та журналістів. Також свідомі українські журналісти крім того, що вони щоденно виконують свої професійні обов’язки, мають навчитися публічно проявляти громадянську позицію. Почати цю роботу можна з відвертої розмови з суспільством про якість українських медіа. Насамперед відверто сказавши людям: у нас рівень ЗМІ залишає бажати кращого, а в громадянському, демократичному, відкритому суспільстві саме якісні медіа є трендом. Це має стати за правило й в Україні.
— Як керівник Миколаївського колежу преси та телебачення, скажіть, чи розуміють ваші студенти — молоде покоління журналістів необхідність серйозної суспільної роботи?
— Ми намагаємося донести це до молоді, яка всерйоз прагне займатися журналістикою. Більше того — власним прикладом спонукаємо молодь до прояву своєї громадянської позиції. Наприклад, ми в коледжі спонукаємо випускників давати клятву репортера. Всі випускники символічно обіцяють працювати згідно з кодексом Міжнародної журналістської федерації. Але мало просто пообіцяти, потрібно дотримати свого слова. Це перший крок. Загалом, не можливо примусово навчити людину бути свідомим громадянином. Ми в коледжі створюємо таку робочу атмосферу, що молодь сама прагне цього навчитися.
— Чи готова, на вашу думку, Національна спілка журналістів України займатися медіа-освітою громадян?
— Ми цього прагнемо. До слова, минулого тижня відбулася серйозна зустріч членів Спілки з президією Національної академії педагогічних наук України. На цій зустрічі академік Василь Кремінь та голова НСЖУ Олег Наливайко поміж іншими питаннями відпрацювали спільні дії щодо серйозного впровадження в Україні медіа-освіти. Ми розуміємо, що у ключових суспільно-політичних викликах, що наразі постають перед країною, має проявлятися громадянська позиція кожного українця. Чи не боятимуться українці проявляти цю позицію — залежить зокрема й від їхньої медіа-освіти. Наразі Спілка докладає максимум зусиль для того, щоб стати не лише дієвим майданчиком для творчого розвитку своїх членів, але й своєрідним «генератором» пробудження українського суспільства.
У завтрашньому номері «Дня» читайте статтю Гліба Головченка «Життя в прямому ефірі», у якій він детальніше порушує питання впливу журналістики на українське суспільство.
