Вчора, напередодні Всесвітнього дня книги, в інформаційному агентстві Укрінформ відбулася прес-конференція на тему «Книга і віртуальний простір». Її учасники: професор Києво-Могилянської академії, головний редактор інтернет-видання «ЛітАкцент» Володимир Панченко, поет, прозаїк і літературний критик Іван Андрусяк та письменник і журналіст Артем Захарченко. На зустрічі, зокрема, йшлося про те, що поява інтернету аж ніяк не означає кінця книжкової ери. З появою кіно такі сумні перспективи пророкували театру. Проте театр не перестав існувати. Так само варто прогнозувати «мирне співіснування» інтернету і книги. Власне, прикладом взаємного доповнення можливостей інтернету і книги є видання «ЛітАкцент», що існує паралельно у двох версіях: віртуальній і книжковій.
Спільний проект Києво-Могилянської академії і видавництва «Темпора» заснований у 2007 році. Висвітлює сучасну літературу — як українську, так і зарубіжну. У його рубриках — дискусійні статті, рецензії, інтерв’ю, інформація, цікаві факти з історії літератури, літературні мандрівки. Автори — від академіків до літпочатківців. Сайт оновлюється щоденно. «ЛітАкцент» можна назвати інтелектуальним майданчиком, на якому зустрічаються різні думки, позиції, методологічні підходи.
«Мирне співіснування» інтернету і книги передбачає зміни, зокрема, і книги — їй все-таки доведеться потіснитися, — говорить Володимир Панченко. — На мій погляд, передусім це стосується поетичних видань. Така тенденція спостерігається у світі. Поетичних збірок, напевне, стане менше, тому що вони легко можуть розміститися в інтернеті, де їх можна читати значно раніше, ніж ті вийдуть друком. Очевидно, у чомусь зміниться белетристика, як і художня література загалом. Як на мене, в людській цивілізації були два унікальних століття — ХІХ і ХХ, коли художня література відігравала неймовірно важливу інтелектуальну і духовну функції. А в українських умовах література була чимось більшим, ніж просто література. Щодо вітчизняної специфіки, яка стосується книги, то наша проблема полягає у тому, що в країні відсутній нормальний книжковий ринок. Книги у своїй переважній більшості з’являються завдяки державним програмам, комерційним фондам, іноземним грантам... Такі книги не провокують видавця до активної менеджерської та маркетингової діяльності. Крім того, книга має бути добре представлена суспільству. І в тому колосальна роль ЗМІ, які щодо сучасної літератури явно не довиконують своєї місії. Закордонні популярні газети мають щотижневі літературні сторінки, авторські колонки... Таким чином література популяризується, суспільство інформується про новинки». «Правда, із появою інтернету ситуація щодо книги змінюється. Однак не нагірше, — продовжує Іван Андрусяк. — Мені здається, що перспектива переходу у стихію інтернету, електронних книг насамперед загрожує так званій попсовій літературі. Серйозна література завжди була, є і буде книжковою, для якої інтернет — можливість оперативно доносити інформацію про саму книгу. Скажімо, у нас з’явився шанс витіснити попсу в інтернет, де вона й має бути. І, дай Боже, щоб українська попса так само добре розвивалася».
