Заголовок цієї колонки слід сприймати буквально. Так, я вважаю, що серед біологічної різноманітності природи є зокрема три види надзвичайно цікавих істот: миші, люди й депутати.
Оскільки депутати — порівняно з першими двома — відносно новий вид організмів, то їхня таксономія, генеза, ареали ще не вивчені систематично. Поки що дослідники знаходяться на стадії польових досліджень, накопичують практичні враження. Відомо, що депутат у своєму розвитку (так званий виборчий процес) проходить стадію кандидата. На даній стадії майбутній депутат являє собою яскраво пофарбовану лялечку, котра зазвичай знаходиться у стані лихоманкової активності й співає ніжним голосом. Після виборів з лялечки вилуплюється оце... депутат.
На замітку нинішнім і майбутнім дослідникам хочу розказати про мій досвід дослідження однієї лялечки-кандидата.
У Києві, у будинку №5 на вулиці Прирічній, раптом заходилися труїти мишей, а також пацюків і тарганів. Поклеїли оголошення, і три дні поспіль розпилювали отруту. Речовина називається ратіндан. Надзвичайно токсична, у 25 разів згубніша за зоокумарин. У сухих приміщеннях не втрачає своїх властивостей протягом двох років.
Власне, отруєння шкідників проводили комунальні служби на замовлення громадської організації «Екологічно чисте майбутнє». О, невже нарешті почалося? Невже з’явилися настільки потужні громадські організації, що їх слухаються наші державні структури, зазвичай до думок громади цілковито байдужі? Хто вони, ці невідомі герої, які надумали нарешті позбавити нас від мишей?
Мережа знає все, і на слова «Екологічно чисте майбутнє» реагує, видаючи біографію почесного голови організації Ігоря Вільдмана, котрий чомусь за сумісництвом є ще й заступником міністра екології та природних ресурсів. На шляху до теперішнього заляльковування він побував студентом кулінарного технікуму, працював у сфері послуг (мабуть, у ресторанах), здобув Державну премію України в галузі архітектури. Отже, видатний вітчизняний архітектор (не одна будівля в столиці та й по всій Україні спроектована його золотими руками!) нині бореться за екологічно чисте майбутнє. І винятково з любові до мистецтва й екології паралельно висувається оце... в депутати.
Життя кандидатських лялечок повне парадоксів. Ані навесні, ані влітку ніхто й не підозрював про існування на Оболоні мишей, пацюків і тарганів. Аж раптом за три тижні до виборів виявилося, що їх так — загрозливо — багато, що терміново треба всіх їх убити. Цілу громадську організацію для цього створили. Ввічливо попросили комунальників, і ті на винятково добровільних засадах, цілковито безкоштовно, не витративши ні копійки з кишень платників податків, провела потрібну спецоперацію.
В «Екологічно чистому майбутньому» кажуть, що мешканців будинку — а будинок немаленький, 30 під’їздів — опитали й отримали згоду на блискучу хімічну атаку. Хоча ніхто документальних підтверджень цього опитування не бачив, у нас немає жодних причин не вірити людям із чистими екологічними намірами. А як можна навести екологічну чистоту за допомогою важкої отрути, взагалі незрозуміло, та хіба такі дрібниці мають перешкоджати великим діянням? В жодному разі — ні.
Та все ж таки, чому саме миші?
Давно вже помічено, що будь-який майбутній депутат на стадії заляльковування має багату фантазію, але в силу своїх фізіологічних властивостей уникає зайвих навантажень. Ось і бореться лялечка Вільдман із тарганами, хоча міг би щось зробити з вивозом сміття або каналізацією. Однак у нього цілком поважна причина: скоріше за все, він просто переплутав багатоквартирний будинок із закладом громадського харчування, тобто їдальнею, котра потребує дератизації. З лауреатами державної премії в галузі архітектури таке буває.
Ця колонка не є піаром щодо будь-якого політика або партії. Автору просто страшно уявити, що ще за ці 18 днів надумають і накоять інші кандидати.
