Ініціативна група «Першого грудня» запропонувала програму майбутнього розвитку України. Перш ніж оприлюднити таку заяву, вчора в Києві група провела круглий стіл щодо обговорення перебігу виборів за участі експертів: журналістів, соціологів, громадських діячів для того щоб визначити основні проблеми та завдання, перед якими постала Україна.
Найпершою проблемою, котру окреслив член ініціативної групи Ігор Юхновський стала законсервованість політичної системи України. «Ми не можемо очікувати змін від нових політиків, які потрапляють до старої системи здійснення влади — потрібна нова ідейна база», — зазначив він. За словами Юхновського, 50% кандидатів, котрі претендують на депутатський мандат, купили собі такий статус. Подолати цю проблему член ініціативної групи запропонував у два етапи: по-перше, уповільнити деградацію, по-друге, запропонувати нову криву розвитку країни, котра спиратиметься на освіту, церкву та владу й вбачатиме основною своєю метою створення системи, за якої панівним стане не олігархічний, а середній клас.
Зважаючи на те, що в лавах Верховної Ради майже на відбувається ротація та люстрація кадрів, виникає проблема із інструментарієм, котрий застосовують кандидати до вищих ешелонів влади. За даними координатора громадянського руху «Опора» Ольги Айвазовської, впродовж офіційної виборчої кампанії було зареєстровано 288 випадків використання адмінресурсу, 229 випадків підкупу виборців, 181 випадок перешкоджання у веденні агітації конкурентами та 112 випадків незаконної агітації, тобто чорного піару й провокацій. Зокрема відомі приклади застосування силового ресурсу. За словами Айвазовської, один з кандидатів у депутати писав заяву про відмову від участі у виборчих перегонах із СІЗО. «Такий стан речей унеможливлює проведення природньоконкурентних виборів», — підсумовує Айвазовська.
На тлі доволі невтішної картини, котра зображує загальний характер цієї виборчої кампанії, експерти виокремлюють проблему відсутності пасіонарності та громадянської позиції виборців. За словами директора Фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, зневіра та апатія є стабільним явищем для українського суспільства. Результати соціологічних досліджень свідчать про те, що рівень втоми від політики, недовіри до виборів як демократичного механізму, до влади і опозиції та зневіри у власних силах зараз такий самий як і у 2007 р. Фахівець відзначає, що аномальним для української соціології був 2005 рік: саме тоді відбулося стрімке зростання сподівань та надій на краще майбутнє, утім тривало воно недовго.
Найпершою проблемою, котру окреслив член ініціативної групи Ігор Юхновський стала законсервованість політичної системи України. «Ми не можемо очікувати змін від нових політиків, які потрапляють до старої системи здійснення влади — потрібна нова ідейна база», — зазначив він. За словами Юхновського, 50% кандидатів, котрі претендують на депутатський мандат, купили собі такий статус. Подолати цю проблему член ініціативної групи запропонував у два етапи: по-перше, уповільнити деградацію, по-друге, запропонувати нову криву розвитку країни, котра спиратиметься на освіту, церкву та владу й вбачатиме основною своєю метою створення системи, за якої панівним стане не олігархічний, а середній клас.
Зважаючи на те, що в лавах Верховної Ради майже на відбувається ротація та люстрація кадрів, виникає проблема із інструментарієм, котрий застосовують кандидати до вищих ешелонів влади. За даними координатора громадянського руху «Опора» Ольги Айвазовської, впродовж офіційної виборчої кампанії було зареєстровано 288 випадків використання адмінресурсу, 229 випадків підкупу виборців, 181 випадок перешкоджання у веденні агітації конкурентами та 112 випадків незаконної агітації, тобто чорного піару й провокацій. Зокрема відомі приклади застосування силового ресурсу. За словами Айвазовської, один з кандидатів у депутати писав заяву про відмову від участі у виборчих перегонах із СІЗО. «Такий стан речей унеможливлює проведення природньоконкурентних виборів», — підсумовує Айвазовська.
На тлі доволі невтішної картини, котра зображує загальний характер цієї виборчої кампанії, експерти виокремлюють проблему відсутності пасіонарності та громадянської позиції виборців. За словами директора Фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, зневіра та апатія є стабільним явищем для українського суспільства. Результати соціологічних досліджень свідчать про те, що рівень втоми від політики, недовіри до виборів як демократичного механізму, до влади і опозиції та зневіри у власних силах зараз такий самий як і у 2007 р. Фахівець відзначає, що аномальним для української соціології був 2005 рік: саме тоді відбулося стрімке зростання сподівань та надій на краще майбутнє, утім тривало воно недовго.
Також соціолог розвінчала міф про прихильність українців до авторитарної моделі управління державою. За її словами, з одного боку, більшість готова підтримати лідера чи групу лідерів, котрі будуть здійснювати зміни. З іншого боку, 75% респондентів опитування зазначили, що вони б не хотіли, аби вищезгаданий лідер порушував закони. «Такі результати говорять про те, що українці мають комплекс патерналізму, а не авторитаризму, — говорить Бекешкіна, — вони чекають доки прийде хтось, хто зробить все за них».
Що ж до причин зневіри — думки розійшлися. Громадський діяч Єгор Соболєв вважає, що основна причина пасивності людей полягає в тому, що відсутній рецепт перемоги. «Якщо до Помаранчевої революції влада принаймні прикидалася, що вона хоче почути громадян й реагувала, режим Януковича принципово ігнорує волевиявлення людей», — зауважив він. На думку Соболєва, відсутність механізмів для досягнення мети у мирний спосіб може призвести до того, що люди перейдуть до радикальніших дій, до яких, зокрема, закликає «Свобода».
Український дисидент, літературознавець Іван Дзюба дотримується іншої думки щодо зневіри українців. «Проблема у лінощах, байдужості та відсутності громадянської позиції», — констатував він.
Також експерти запропонували шляхи вирішення проблем, котрі постали перед українцями. «Найважливішим завданням сьогодення є систематичне й солідне виховання майбутнього покоління, яке полягає не тільки в інформуванні, а й у формуванні майбутніх громадян, які будуть жити і провадити життя держави згідно з позитивними принципами», — заявив колишній Глава УГКЦ, кардинал Любомир Гузар.
Головний редактор газети «День» Лариса Івшина, наголосила на важливості процесу просвіти. «Треба починати з глибокої самоосвіти, слухати мудрих людей, дізнаватися, що вони читали й самим це читати, щоб було про що говорити», — зазначила вона. На думку Івшиної, просвіта є шляхом до зміни загальної ситуації в країні, оскільки багато влад були зацікавлені у системній деградації. — Cучасний світ пропонує безліч можливостей: сайти, як «Україна Інкогніта», чи розумні програми як зокрема лекції на ТВІ», — підкреслила головний редактор.
«Скоро повинні вийти мемуари Горбачова, — розповідає Лариса Івшина, — видавці котрі заглиблювалися у цей феномен не можуть зрозуміти: як у глухому застої брежнєвізму народилися такі ідеї й ця людина змогла дати якийсь поштовх? Значну роль відіграв той факт, що Горбачов навчався на філософському факультеті МГУ, українська порода, батьки-українці. Крім того, він жив у одній кімнаті з Левадою, який потім став видатним соціологом. Є ферменти, які вкидають у суспільство чи зберігаються в певному «кристалі» й потім обов’язково спрацьовують. Результат нешвидкий, адже суспільство було занадто спотворене й покалічене, але він є».
«Ініціатива групи «Першого грудня» важлива тим, що люди будуть готові почути від них те, що не хочуть чути від інших», — говорить Лариса Івшина. «Також група може стати важливим чинником впливу на громадську думку. Українцям кажуть, що після того, як їм вкотре не вдалося державотворення, вони повинні повертатися до Росії чи Білорусі. Чи здатне українське суспільство стримати цей натиск, чи готове воно до усвідомлення своєї онтології як українця і європейця? Все залежить і від закликів моральних авторитетів та щоденної діяльності журналістів», — додала Івшина.
Загалом, основні шляхи для зміни існуючої системи експерти вбачають у системній роботі з суспільством: просвіті, відродженні традиції, становленні політичної культури, повернення цінностей та аксіом громадського життя, виробленні спільної мети й правил гри. Наразі ж експерти закликали людей зробити свій вибір й проголосувати. «Перспектива перемоги демократії — заміна чинної влади іншою політичною силою», — підсумував заступник директора Інституту соціології Євген Головаха.
