У Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова відкрилася Фотовиставка «Дня». 200 яскравих характерних знімків — як подарунок викладачам і студентам у перші дні весни. Подарунок зафіксованих миттєвостей із минулорічного життя країни. А що може бути цінніше, ніж фіксація нас у часі?.. Бо, як писала Ліна Костенко, «Не час минає, а минаєм ми». «Мабуть, вперше в нашому університеті експонується така Справжня виставка, — зазначив ректор Віктор Андрущенко. — Справжня тим, що представляє життя українців таким, як воно є. Відчути отой зв’язок поколінь і ознайомитися з українськими традиціями». «Наша виставка — креативний мікс професійності та народної творчості, — зауважила головний редактор «Дня» Лариса Івшина. — Вже понад 10 років фотокори довіряють нам. А ті, які себе фотокорами не вважають, ними стають! Для багатьох участь у фотоконкурсі «Дня» стала злетом у їхній кар’єрі. «Я дуже люблю фотовиставку, — продовжує Лариса Олексіївна. — Люблю, коли люди хочуть доступитися до цієї чи іншої роботи, фотографують знімки на мобільні телефони. У чому ж секрет популярності? У правильному люблячому погляді на свою країну. І ми відбираємо фото — сумні й веселі — саме тих хто володіє таким поглядом. Напевно тому нашу газету й фотовиставку називають альтернативним телебаченням». «Окрім того, що фотографія — мистецтво, це ще й історія, — ділиться враженнями заступник міністра освіти Павло Полянський. — Зараз так багато говорять про те, що бракує вербальної, тобто усної історії. А до неї включають, зокрема, і зображення. Найбільш цінні на зображеннях — напевно емоції. Тому що мине час і персонажі цих знімків будуть у іншому світі. А їхні переживання будуть дуже важливі, для тих хто прийде за ними».
Перегляд робіт відбувався під музичний супровід університетського ансамблю класичної музики.
КОМЕНТАРI
Оксана ЩЕГЕЛЬСЬКА, кореспондент телеканала «СІТІ»:
— Якщо журналісти шукають інформаційних приводів, нехай приїздять сюди: знімуть Фотовиставку «Дня» і розпитають людей про враження. Вийде такий симпатичний матеріал, що жодних позитивних новин придумувати не треба. Фотовиставка — як документальна стрічка торік минулий. Дивишся, ревізуєш, як ви прожили, що змінилося у нас самих... Ці спогади — приємні й прикрі — наш цінний досвід.
Сергій ЩЕЛКУНОВ, студент Київського університету ім. Т. Шевченка, факультет східної філології, V курс:
— Мене тішить те, що тут є чимало сильних, болючих кадрів. Наприклад, кадр, де діти із пивом у пісочниці. Він вартий більше ніж десятки фото с політиками, адже свідчить про проблему дитячого алкоголізму в нашій країні. До речі, Україна посідає одне із перших місць у світі щодо дитячого алкоголізму. Ось про що треба говорити. Як на мене, проведення з року в рік фотоконкурсу «Дня» — це впевнений крок вперед українського фотографії.
Вікторія ВЛАДІМІРОВА, бібліотекар Київської школи №128:
— Я нічого подібного давно не бачила. Ця фотовиставка цікава, бо вона — жива. У ній жодного надуманого чи постановочного кадру. А наше життя в усьому різнобарв’ї. Я дивилася на фото старої жінки, обличчя якої густо помережане зморшками, і згадала вірш однієї київської старшокласниці. Поезія про матір, яка хоч і мала п’ятеро дітей, та старість доживала одна. День у день вона виходила на дорогу й виглядала, може, хто приїде. Так і померла — на дорозі. А після її смерті з’їхалися її діти, позабирали все із хати, залишився тільки одиноко висіти на стіні портрет матері...
Фото цієї старої жінки — одне з найсильніших. В уяві глядача відразу виринають історії самотніх літніх людей. А фото, яке мене найбільше розвеселило — «Сільські і городська». Воно тепле, безпосереднє, з гумором. Браво, «День»!
Це — перше враження, в яких, імовірно, вимальовуються фотоглядацькі симпатії. Зрештою, для визначення фаворитів ще досить часу — виставка триватиме до 19 березня.
