Напередодні вихідних конкурс «Книга року Бі-Бі-Сі», який відзначає найкращу з-поміж нових українських книг, підводив підсумки 2009 року. У фінал змагання увійшли: «Легенди Львова. Книга друга» Юрія Винничука (в-во «Піраміда»), «Таке» Юрія Іздрика (Клуб сімейного дозвілля), «Місто з химерами» Олеся Ільченка (Грані-Т), «Урізька готика» Галини Пагутяк (Дуліби) і «Джури-характерники» Володимира Рутківського (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА). У складі журі: директор Інституту філософії НАНУ Мирослав Попович, народний депутат Ольга Герасим’юк, журналіст Андрій Куликов, музикант Андрій Кузьменко та адміністратор премії, продюсер Української служби Бі-Бі-Сі Світлана Пиркало.
Нагадаємо, конкурсу вже п’ять років. Спершу поруч з експертним журі існувало on-line-голосування читачів, а видання для участі в змаганні добирала аудиторія Бі-Бі-Сі. Згодом правила були дещо змінені — у бік наближення до Букерівської премії. Тому тепер книги номінуються самими видавництвами — до трьох видань нової української прози (видавництвам книжок-попередніх переможців — до чотирьох).
Отже, «Книгою року Бі-Бі-Сі 2009» стала збірка «Таке» Юрка Іздрика. (Як відомо, торік перемогу здобув твір «Молоко з кров’ю» Люко Дашвар (Ірини Чернової), до речі, лауреата «Коронації слова»). Надзвичайний та Повноважний Посол Великої Британії в Україні Лі Тернер вручив письменнику премію у розмірі 1 000 британських фунтів стерлінгів. «Моя книга про чоловіків і жінок, про звірят і птахів, а також про рослини, вітер, землю, дощ та інші Господні дари. Коротше, про таке», — стисла авторська рецензія на свій твір. «Молода українська література (майже вся) намагається бути епатажною, — розмірковує Мирослав Попович. — Що стосується книги «Таке» Юрка Іздрика, то вона — дуже сміливий епатаж. Але це справжня література, де є відчуття стилю і слова. І де епатаж змушує читача роздумувати над глибокими питаннями». «Не за будь-якого настрою читатимеш Іздрика, — вважає Ольга Герасим’юк. — Правда, його збірка «Таке» — складна, епатажна і... зворушлива. Читаючи її, плакала. Зауважте, не від дамського роману. Мені припала до серця одна фраза — про те, що наше життя — молитва. І кожна мить, що проживаємо, — молитва за дар пережити наступну».
Юрко Іздрик, який підписує власні книги тільки прізвищем, — один із культових українських письменників. Народився у 1962 році в Калуші Івано-Франківської області, де проживає досі. Його доробок: повість «Острів КРК», романи «Воццек», «Подвійний Леон» та «АМтм»... Творчість Іздрика характеризують як постмодернізм; його відносять до так званого «Станіславського феномену».
Паралельно із книжковою премією «Книга року Бі-Бі-Сі» вже втрет’є проходив конкурс читацьких рецензій — «Читач року Бі-Бі-Сі». Журі відзначило роботу Тетяни Мельник (Німеччина) на збірку оповідань Юрія Камаєва «Мед з дікалоном». Це — якісна історична проза про життя на Тернопільщині, звідки, до речі, автор родом, у період між двома війнами — від визвольних змагань і до початку Другої світової війни. Отримуючи приз — коштовну ручку — з рук редактора Української служби Бі-Бі-Сі Ростислава Хотина, мати Тетяни Мельник Наталя Степанівна сказала: «Я дуже рада, що Велика Україна дбає про Маленьку Україну — наші діти розкидані по світах, але вони серцем з Великою Україною. Такі конкурси потрібні. Вони підтримують і збирають разом тих, які живуть тут, і тих, які мешкають там».
