За результатами дослідження ЮНІСЕФ, оприлюдненими вчора, лише 10% українських підлітків віком від 14 до 19 років пройшли перевірку на ВІЛ. Тільки 28% підлітків мають правильну інформацію про шляхи зараження цією хворобою. Голова ЮНІСЕФ в Україні Юкіе Мокуо стверджує, що в деякій мірі у такій ситуації винна упередженість суспільства щодо тестування на ВІЛ.
«Молоді люди — це майбутнє нашого суспільства. Важливо, щоб ці люди мали правильну інформацію та правильні звички. В тому, щоб пройти тестування на ВІЛ, немає нічого поганого. Це безкоштовно, конфіденційність дотримується. Існують дружні молоді клініки по всій Україні, які працюють за підтримки Міністерства охорони здоров’я та фонду ЮНІСЕФ. Я тверезо оцінюю українські реалії. Одна з причин, чому підлітки не приходять перевірятися на СНІД — це упереджене ставлення до такої перевірки. Ми живемо у 21 сторіччі і усвідомлюємо, як передається ВІЛ», — говорить пані Мокуо.
За словами голови Державної служби України з питань протидії віл-інфекції/СНІДу та інших соціально-небезпечних захворювань Олени Єщенко, сьогодні підлітки визнані однією з основних груп інфікування ВІЛ, тому їх захист є пріоритетним. Найбільше шансів захворіти на ВІЛ мають «діти вулиць», підлітки, що вживають ін’єкційні наркотики, мешканці дитячих будинків. Сьогодні близько 16% підлітків мають цей ризик.
«Частково це питання вирішене на законодавчому рівні, — говорить Олена Єщенко. — З 14 років діти можуть законно отримати консультацію щодо ВІЛ та пройти тестування. Наше головне завдання — забезпечити належне фінансування, прослідкувати за реалізацією цих коштів та запровадити ті напрацьовані практики, які зарекомендували себе як ефективні».
Також в Україні затверджена нова Загальнодержавна програма протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014—2018 роки.
Представниця організації Південноєвропейське та центральноазійське обєднання людей, які живуть з ВІЛ, Ольга Панфілова позитивно оцінює удосконалення законодавчої бази щодо можливості підлітків пройти тестування на ВІЛ, але стверджує, що для наступного кроку, — лікування цієї хвороби, — в Україні не створено жодних умов. «Проблема в тому, що, якщо підліток протестується і виявиться віл-позитивним, Україна не готова надати усі необхідні для нього послуги. Спільно з ЮНІСЕФ наша організація реалізує проект щодо мобілізації ВІЛ-позитивних підлітків. В рамках цього проекту я відвідала такі міста, як: Полтава, Донецьк, Черкаси і Чернігів. Я побувала у багатьох спеццентрах, зустрічалася з віл-позитивними підлітками. Хочу сказати, що, наприклад, в Донецьку проживає близько 700 віл-позитивних дітей. Серед них 200 — підлітки. Директор центру «СНІД» розповів мені, що турбота про таких дітей повністю лягла на плечі громадських організацій. В той же час одна громадська організація може охопити трохи більше 30 осіб», — пояснює експерт.
Низький рівень проходження тестування на ВІЛ серед підлітків залежить і від недостатньої якості надання цих послуг. Серед підлітків, які пройшли тестування, 35% скаржилися на відсутність анонімності, 34% — на відсутність передтестової консультації, 27% — на відсутність післятестової консультації, для 17% тест був платним, а 6% взагалі не отримали результатів.
Проблема інформування підлітків про ризики захворювання ВІЛ та необхідність проходження тестування досі не вирішена. Чинні нормативно-правові акти не містять норм щодо характеру і змісту інформації, яку має отримувати підліток перед та після тестування. Наразі в Україні розробляється новий «Порядок консультування і тестування на віл-інфекцію». Окремим пунктом він міститиме норми щодо особливостей консультування та тестування дітей підліткового віку.
