Власті Дніпропетровська дали дозвіл на проектування та проведення реконструкції старого в місті кінотеатру «Родина» під ресторан з міні-броварнею. Відповідне рішення прийняв виконком міської ради. А новий власник, який купив будівлю, повинен внести до бюджету міста 1,1 мільйона гривень на розвиток інфраструктури. «Перепрофілювання» кінотеатру «Родина» засмутило дніпропетровців, хоча розмови про прийдешні зміни почалися ще навесні. Адже практично всі городяни з самого дитинства дивилися там фільми. Будівля кінотеатру знаходиться в історичному центрі Дніпропетровська, на перехресті вулиці Столярова та проспекту Карла Маркса.
Краєзнавці стверджують, що перший кінотеатр — «Біоскоп Зайлера» — тут з’явився ще в кінці XIX сторіччя — всього через два роки після того, як у Парижі відбувся показ першої кінострічки братів Люм’єр. До революції господарями кінотеатру були німецькі підприємці, а серед глядачів значився останній російський імператор Микола ІІ. З 1945 року кінотеатр називається «Родина» — він став провідним у Дніпропетровську. За свою багаторічну історію його кілька разів реконструювали, але він зберігав своє первинне призначення. Після пожежі 1973 року приміщення відбудували за унікальним проектом знаменитого архітектора Павла Нірінберга. З тих пір «Родина» впродовж тривалого часу вважалася кращим в СРСР кінотеатром за акустичними характеристиками та дизайном. Варто зауважити, що більшість дніпропетровських кінотеатрів була розпродана місцевою владою ще протягом «відважних 90-х» і перетворилися на готелі, ресторани та казино. На відміну від них, «Родина» протягом довгих років залишалася щасливим винятком. 2000 року кінотеатр, переданий до приватних рук, обладнали сучасною технікою —встановили одну з перших у Європі звукову систему DOLBY DIGITAL і сферичний екран площею в 100 квадратних метрів.
Проте, як з’ясувалося, ці новації «Батьківщину» не врятували. Зараз у комунальній власності Дніпропетровська ще залишаються декілька колишніх кінотеатрів. Їх намагаються використовувати для різних проектів у галузі культури. Так, у приміщенні кінотеатру «Супутник» «мешкає» вокально-хореографічний ансамбль «Юність Дніпра», в «Салюті» — гуртки, а в колишньому кінотеатрі «Червоногвардієць» розмістився Будинок мистецтв. «Цей кінотеатр не працює за призначенням майже 18 років, — розповідає директор Будинку мистецтв, голова дніпропетровського відділення Національної спілки кінематографістів Валентина Лобода. — На жаль, майже в усіх регіонах нашої країни свого часу була зруйнована система кінопрокату. В Україні і зараз знімають кіно, поки що є кінотеатри, але немає вертикалі прокату, тому вітчизняні фільми не доходять до глядача. Ця проблема, на мій погляд, повинна вирішуватися на державному рівні». Директор Будинку мистецтв розповідає, що зовсім недавно в Дніпропетровську був здійснений унікальний проект. Творча група реконструювала перший ігровий український фільм «Запорізька Січ», знятий сторіччя тому катеринославським режисером і оператором Данилом Сахненком. Показати його глядачам поки змогли тільки в історичному музеї та університеті, але на великий екран фільм не вийшов. Із цієї причини він, на жаль, залишається практично невідомим масовому глядачеві.
