Свій столітній ювілей Павло Іванович відзначив 30 липня, а восени планував провести у Національній філармонії творчій вечір і хотів сам стати за диригентський пульт, але смерть обірвала ці плани майстра... Втім, учні Муравського обіцяють, що в кінці листопада у Колонному залі ім. Лисенка проведуть вечір пам’яті видатного хормейстера, диригента і педагога.
— Наша країна понесла величезну втрату — від нас пішов у Всесвіт знаменитий хормейстер, видатний митець і музикант Павло Іванович Муравський, — не стримуючи сліз розказала «Дню» музикознавець Галина СТЕПАНЧЕНКО. — Він виховав цілу плеяду майстрів, які навчалися в його хоровому класі у Національній музичній академії України. Муравський був Богом цілований митець! Він створив прекрасний колектив — «Трембіту», виконував відомі твори класиків і наших сучасників, плідно працював у капелі «Думка», а потім впродовж багатьох років займався педагогічною діяльністю, «сіяв розумне» і керував Студентським хором НМАУ. Саме з цим колективом Павло Іванович досяг всесвітнього визнання. Він із хором гастролював у Канаді, Швейцарії та інших країнах. Є багато відгуків у закордонній пресі про великий успіх Студентського хору консерваторії під орудою П. Муравського.
Усіх вихованців Павла Івановича називали «мурав’ятами». В кожного свого учня він вкладав не просто професійну майстерність, а любов до української музики, відчуття національної інтонації. Муравський гідно продовжив творчий шлях свого вчителя Григорія Гуровича Верьовки, вдосконалюючи майстерність, і все краще він передавав своїм студентам-хормейстерам.
Ми завдячуємо маестро у відновленні духовної музики України. Муравський перший записав на велику платівку «Лаврські наспіви» (українська духовна музика) разом із Студентським хором Київської консерваторії. Коли цей запис послухали наші патріархи, вони визнали, що спів світського хору був зроблений за всіма церковними канонами!
Ми дякуємо Павлу Івановичу й за те, що маестро записав всі твори Миколи Леонтовича! Він був великим знавцем хорової музики, видатним диригентом, який тонко відчував кожну ноту і дуже майстерно виконував класику і твори сучасних композиторів. Він співпрацював із Вериківським, Козицьким, Штогаренком та іншими. Муравський — це була глиба й особистість у нашій українській музиці, й я впевнена, що смерть не зможе забрати з наших сердець цього видатного хормейстера. Він буде жити у багатьох записах, які зробив за своє довге творче життя, у наших думках, у наших художніх мріях.
Ми пам’ятатимемо Павла Івановича як доброзичливу людину, прекрасного педагога, вимогливого маестро й будемо вірні його творчим настановам. Муравський багато уваги приділяв якості інтонацій, емоційній наповненості кожного виконуваного твору. В нього був магнетизм диригента, і хор під його орудою ставав єдиним цілим. Нині вся хорова спільнота нашої крани сумує, що пішов видатний майстер, але ми будемо завжди його пам’ятати!
«День» висловлює співчуття рідним, друзям, колегам, усім «мурав’ятами» та шанувальникам творчості Павла Івановича Муравського.
