Політики України мешкають у столиці. Цю сентенцію на різні лади повторюють у регіонах усі, хто хоч якось причетний до політичного життя. І якщо більшість місцевих партактивістів дивляться в бік Києва із погано прихованою заздрістю та нестримним бажанням перебратися поближче до "матері міст Руських", то журналісти та нечисленні аналітики все більше переконуються, що основна політична боротьба в державі пересувається в регіони.
Так, за останні кілька місяців досить спокійну Рівненську область із візитами відвідали головний рухівець В`ячеслав Чорновіл та головний комуніст Петро Симоненко, екс-президент Леонід Кравчук та лідер лібералів Володимир Щербань. Здійснила досить велике турне по області пані Слава Стецько, репрезентуючи свій Національний Фронт, агітував за свою партію профспілкових активістів голова Соціал-демократичної партії Юрій Буздуган. А якщо до цього додати неодноразові візити "київських рівнян", які очолюють УРП та УХРП, то стає зрозуміло навіть пересічному провінціалові, що високі "київські дяді" оточують його увагою недарма...
Вибори. Чим ближче вони, тим активніше діють місцеві осередки політичних партій. Однак мають реальну можливість розраховувати на успіх далеко не всі. Найбільш реальні шанси отримати значну кількість голосів виборців на Рівненщині мають обласна організація Народного Руху та обком КПУ. Якщо згадати підсумки виборів 1994 року, то симпатії рівнян були майже порівну розділені між лівими та правими з невеликою перевагою останніх. Саме тому на Рівненщину, як на регіон, в якому їх очікує ймовірна перемога, дивляться керівники як НРУ, так і КПУ.
За час, що минув після виборів 1994 року, відбулося кілька розколів у місцевій організації Руху, внаслідок яких ряд помітних місцевих політиків перейшли на бік не так давно створеного Національного Фронту. Об`єктивно це зменшить кількість голосів, які може отримати на виборах в області блок "Рух за народ, за Україну". Так принаймні вважає більшість місцевих спостерігачів. На відміну від місцевих націонал-демократів, рівненські ліві об`єднані навколо КПУ.
Однак на початку січня в області виникла політична сила, яка вже влітку стала однією із найчисельніших політичних партій на Рівненщині. На думку експертів, вона може стати вже найближчим часом тією силою, що об`єднає навколо себе центристські сили в регіоні. Це - Аграрна партія. На відміну від інших політичних організацій, які в першу чергу розгортають свою роботу в містах, АПУ має свої осередки фактично в кожному КСП. Ще одним плюсом рівненських аграріїв є той факт, що керує Рівненською організацією аграрної партії нещодавно призначений голова облдержадміністрації Микола Сорока. При проведенні активної політики ця партія за час, який залишився до виборів, має всі шанси суттєво потіснити традиційні політичні сили області.
Щодо практично всіх політичних організацій Рівненщини, то вони мають досить суттєвий мінус - середній вік активістів уже давно перетнув пенсійну межу. у таких умовах на перше місце виходить боротьба за молодь. І хоча всі партії намагаються всіма силами "омолодити" партактив, але особливими успіхами похизуватися не можуть. Єдиною майже винятково молодіжною організацією залишається УНА-УНСО, яка, до речі, в Рівному зареєстрована. Щоправда, кількість активістів цієї організації не дуже значна. Для прикладу: під час недавнього візиту до Рівного Дмитра Корчинського місцева команда УНСО організувала марш містом колони з трьох десятків унсовців. На мітингу, який відбувся того ж дня, активісти цієї організації, звинуватили польську владу в дискримінації українців, та заявили про намір блокувати будівництво костьолу в одному з райцентрів Рівненщини. Так що літо цього року видалося на політичному фронті досить спекотним. Однак іще жаркіше буде восени.
Рівне
