Після розгромної поразки у першому турі Ліги чемпіонів від румунської «Стяуа» всім прихильникам київського «Динамо» хотілося бачити у цій невдачі несподіваний збіг обставин. Так у футболі трапляється: команда може грати непогано, але саме у цей день відчайдушно щастить супернику, який забиває м’ячі практично кожним ударом. Проте наступні ігри «Динамо» у чемпіонаті України не дали приводів для оптимізму. Багаторічний лідер вітчизняного футболу виглядав моментами безпорадним у протистоянні із більш ніж скромними опонентами. Але і тут хотілося думати, що така гра динамівців була викликана недостатньою концентрацією, великими змагальними навантаженнями й iншими подібними проблемами, які можна подолати. Тим більше, що на «Динамо» очікував двобій із найсильнішою клубною командою двадцятого століття. Саме такий титул Міжнародна федерація футболу офіційно присвоїла мадридському «Реалу».
Прибувши до столиці Іспанії, одразу потрапляєш у футбольну атмосферу. Футбол тут вже понад сто років є одним із головних проявів суспільного життя. Всі місцеві жителі або самі грають у футбол, або активно підтримують два провідних футбольних клуби Мадрида — «Реал» та «Атлетико». Всі газети за вівторок, а їх вдалося продивитися з півтора десятки, присвятили грі «Реал» — «Динамо» спеціальні публікації, подавши свої варіанти складів команд, прогнози і трохи історії української команди. Що стосується спортивних видань, то там інформація була майже вичерпна. Практично кожен гравець команди-господаря був предметом обговорення на рахунок його шансів зіграти увечері на грандіозній арені «Сантьяго Бернабеу». «Динамо», у складі якого через травми не було цілої групи провідних гравців, провело тим часом у понеділок традиційне тренування. Тренери та гравці були лаконічними: будемо намагатися зіграти якнайкраще, говорили вони прибувши до Мадрида. Власне, а що вони мали казати?
Стартовий склад господарів поля передбачити було неможливо: занадто багато у розпорядженні тренера Капелло виконавців світового класу. Неможливо виявилося передбачити і склад «Динамо»: у такому варіанті кияни не починали гру ще ніколи. До голкіпера Шовковського були додані центральні захисники Саблич та Гавранчич, місця на флангах зайняли Гусєв та Несмачний, центр півзахисту був за Юссуфом, а решта гравців складала групу атаки, де після довгої перерви з’явились Мілевський та Белькевич, які допомагали Корреа, Діого та Швацьких.
Рукостискання капітанів команд Рауля та Шовковського нагадало, що іспанський нападник ще з минулого століття регулярно забиває нашому воротарю як у матчах клубів, так і в матчах збірних. І хоча в чемпіонаті Іспанії Раулю не завжди знаходиться місце у складі команди, проти «Динамо» він вийшов із виглядом людини, яка впевнена, що добре виконає свою роботу.
Переповідати хід гри і описувати кожен м’яч у ворота української команди навряд чи варто. І не стільки тому, що більшість бажаючих могли подивитися гру по телебаченню, скільки тому, що писати особливо немає чого. Мадридський суперклуб не особливо напружуючись забив п’ять м’ячів, а міг забити і більше. Та обставина, що «Динамо» теж забило гол і могло зробити це ще кілька разів, ні про що не свідчить. Не має права серйозна команда пропускати п’ять м’ячів. До того ж, складалося враження, що якби наші забили не один, а три м’ячі, «Реал» забив би не п’ять, а вісім.
Грати у Лізі чемпіонів так, як грало «Динамо» в Мадриді, не можна. Краще вже до тої Ліги не потрапляти. Віртуози із Мадрида наочно показали у грі «Динамо» стільки проблем, що стало зрозуміло: у київської команди нині не тимчасові труднощі, а серйозна криза. У своєму нинішньому стані подолати цю кризу не здатні ні гравці, ні тренерський склад. Ми бачимо лише бліду тінь команди, яка ще у липні—серпні впевнено перемагала усіх суперників, в тому числі й зарубіжних. Виглядає так, що всі просто розгублені і не знають, що робити. Як в такому випадку грати решту матчів Ліги чемпіонів? Колекціонувати поразки, встановлюючи сумні антирекорди?
Безперечно одне: «Реал» поставив нинішньому «Динамо» невтішний, але справедливий діагноз. А ось рецептів одужання ані «Реал», ані інші суперники киянам давати не збираються. Це мають зробити у самому клубі «Динамо». Аби не зазнати ще більшої європейської ганьби. Скажете, що не може бути ганьби, більшої за ту, що зазнало «Динамо» у перших двох матчах Ліги чемпіонів, програних із загальним рахунком 2:9? На жаль, далі має бути ще гірше. Не хотілося б...
